Мобі Дік, або Білий кит

бездоганної римської форми. Час від часу воно вигинало свої величезні архангельські крила, ніби для того, щоб обійняти ними святий ковчег. Його тіло дивно тріпотіло і здригалося. Птах був цілий і неушкоджений, але коротко скрикував, наче привид короля в надприродній скорботі. А в його очах, дивно позбавлених будь-якого виразу, я побачив, здавалося, таїну влади над самим Богом. І я схилився перед ним, як Авраам перед янголами (Авраам перед янголами. – Розповідь про те, як три янголи відвідали Авраама, міститься в Книзі Буття, гл. XVIII.), – такою білою була ця біла істота, таким широким був розмах її крил, що тоді, у цих водах вічного вигнання, я раптом втратив жалюгідну, принизливу пам'ять про цивілізацію і міста. Я довго милувався цим пернатим дивом. І як передати думки, що роїлися тоді у мене в голові? Нарешті я схаменувся і спитав одного матроса, що це за птах. «Гоні», – відповів він. Гоні! Я ніколи не чув такого імені: чи може бути, щоб люди на березі не знали про існування цієї казкової істоти? Неймовірно! І лише згодом я дізнався, що так моряки іноді називають альбатросів. Отже, містичний острах, який я відчув, уперше побачивши альбатроса на палубі, жодним чином не пов'язаний з палкими віршами Колріджа. Адже тоді я ще не читав цих віршів, до того ж не знав, що переді мною альбатрос. Але моя розповідь непрямо підтверджує славу поета і його творів.

Гадаю, що вся чарівна принада цього птаха породжена його дивовижним білим забарвленням; і, щоб це довести, звернуся до так званих «сірих альбатросів» – результат якогось термінологічного непорозуміння; мені часто доводилося бачити цих птахів, але вони не викликали в мене таких відчуттів, як наш антарктичний гість.

Та як, зрештою, спіймали це казкове створіння? Покляніться зберегти таємницю, і я скажу вам: за допомогою підступного гачка і волосіні цього птаха зловили, коли він плив, погойдуючись на хвилях. Згодом капітан зробив його своїм листоношею: він прив'язав йому до шиї шкіряний ремінець, на якому зазначалися назва корабля і його місцезнаходження, і випустив птаха на волю. Але я знаю, що шкіряний ремінець, призначений для людей, був доправлений просто на небо, куди поринув білий птах і де херувими радісно простирали крила йому назустріч (прим. авт.).

183

Ксеркс – персидський цар (485—465 до н. є.) і видатний полководець старовини, намагався завоювати Грецію, але зазнав поразки.

184

Білі Клобуки Гента. – Мається на увазі місце з «Хронік» французького поета і хроніста Жана Фруасара (1333—1419), де описується епізод, коли народна партія в Генті підняла повстання проти графа Фланерського в 1381 році.

185

Кінь блідий. – Образ з Апокаліпсису в євангельському Одкровенні Іоанна Богослова (Новий Заповіт).

186

Блоксберг – народна назва найвищої гори Брокер в Гарці, куди, за німецькими народними повір'ями, злітаються в Вальпургієву ніч на шабаш відьми зі всієї Німеччини.

187

Пісарро, Франсиско (бл. 1471—1541) – іспанський конкістадор, завойовник Перу; заснував у 1535 р. місто Ліма.

188

Уже після того, як був написаний цей розділ, лейтенант Морі з Національної обсерваторії у Вашингтоні 16 квітня 1851 року видав офіційний проспект, згідно з яким саме таку карту найближчим часом буде складено і опубліковано. Зразки цієї карти наводяться у проспекті. «Карта поділяє океан на ділянки в п'ять градусів широти і п'ять градусів довготи; кожен із цих районів розділений перпендикулярно на дванадцять смуг, що відповідають дванадцяти місяцям; ці ділянки також перетнуті трьома поздовжніми лініями, із яких одна позначає кількість днів у кожному місяці, проведених у цьому районі, а дві інші – кількість днів, у які тут бачили китів – справжніх і спермацетових (прим. авт.).

189

Памперо – вітер біля берегів Аргентини й Уругваю, що дме з пампасів – безмежних рівнинних степів.

190

Гарматан – сухий і спекотний вітер, що дме біля Гвінейських берегів і приносить червоний пил із Сахари.

191

Левантинець – сильний східний вітер у Середземному морі.

192

Рінальдо, Рінальдіні – розбійник, герой однойменного роману німецького письменника Христіана Вульпіуса (1762—1827).

193

Камбіз – перський цар (VI ст. до н. е.).

194

Тимор – острів у Малайському архіпелазі, найбільший в групі Малих Зондських островів.

195

Омбай – один з Малих Зондських островів, відокремлений протокою від Тимора.

196

…індіанського короля Філіпа… – Королем Філіпом білі поселенці прозвали Метакомета, вождя індіанського племені вампаноагів, проти котрого вони вели війну. Вождь Аннавона був полонений капітаном Черчем в 1676 р.

197

Наведу кілька уривків з розповіді Чейса: «Усе свідчило про те, що його діями керувала не тільки випадковість; він двічі з короткою перервою налітав на корабель, і обидва рази напрям його ударів був розрахований так, щоб завдати нам якомога більшої шкоди, оскільки він нападав із носа, таким чином використовуючи для удару швидкість руху обох предметів, а здійснити це можна було лише при дуже точному маневрі. Його вигляд навіював жах, у ньому вчувалися лють і обурення. Звір відділився від стада, на яке ми щойно натрапили і з якого встигли загарпунити трьох китів, і наче мстився за їхні страждання». І ще: «У всякому разі, зважаючи на всі ці обставини, позаяк це відбувалося в мене на очах і справило на мене враження продуманого, зумисного злодіяння з боку кита (хоча деякі з моїх тогочасних вражень тепер забулися), я не сумніваюся, що тоді мав рацію».

Такими були його думки невдовзі після загибелі корабля, коли він темної ночі плив у човні, майже зневірившись у тому, що колись дістанеться гостинного берега. «Чорний океан і буремні хвилі нас не лякали; небезпека потрапити у вир лютого урагану чи налетіти на невидимі скелі, так само як і звичайні страхи, – про все це, здавалося, і згадувати не варто; страшне видиво загибелі корабля і жахливий образ кита повністю заполонили мої думки, поки не настав новий день».

В іншому місці (с. 45) він каже про «незбагненний убивчий напад тварини» (прим. авт.).