Він не договорив, бо тієї ж секунди в передпокої щось гучно вибухнуло. Маистер Колвин перелякано загорлав „Відьма!“ і жбурнув у розчинені двері вітальні вогняну кулю. Евріґ голосно вилаявся, швидко схопив Шимаса за лікоть — і їх огорнула непроглядна пітьма.
Шимас знову відчув маґію. Ні, Евріґ не зняв з нього пута, просто вони виявилися заслабкими, щоб повністю стримувати Темну Енерґію, яка переповнювала довколишніи простір, і Шимасові, позбавленому можливості повноцінно чарувати, довелося докласти всіх зусиль, щоб неитралізува- ти її згубнии вплив. Добре хоч він був знаиомии з нею не лише з того прикрого інциденту, коли Ярлах мало не вбив иого. У підземніи в’язниці під кафедрою інфернальних сил утримували засуджених до страти чорних чаклунів, яким відклали виконання вироку в обмін на співробітництво, і саме на них студенти та викладачі відпрацьовували методи захисту від Темної Енерґії.
„Тиндаяр!“— приречено подумав Шимас. — „Я в Тинда- ярі.“
— Колвине! — гукнув із темряви Евріґ. — Колвине, ти тут?. — Коротка пауза. — От дурень! Надумав корчити із себе героя.
Щось важке і тверде, певно, носак черевика, вдарило
Шимаса в бік, аж ребра затріщали.
— КлятиИ виродок! З відьмами злигався! От звідки ти знаєш про Ярлаха!
Шимас продовжував мовчати, до болю зціпивши зуби. Вочевидь, Ріана довідалася, що зранку він розпитував слуг та вартових у королівському палаці про вулицю Тричісвя- тоблагодатну, і щось запідозрила. Вона стежила за ним, а відчувши крізь ненадіинии Колвинів захист, як хтось у будинку застосував боиові чари, поквапилася на допомогу. Їи забракло лише кількох секунд, щоб визволити иого. А тепер він у Тиндаярі — все одно, що за тисячі миль від неї.
Тиск Темної Енерґії різко зріс, і на Шимаса накотила хвиля нестерпного жару. Від пекучого болю в кінцівках він скрикнув.
— Я не маю часу тягти тебе до Кованхара, — сказав Евріґ. — Мушу попередити інших, що Колвина схопили. А ти зараз помреш. — У иого голосі забриніла хижа лють. — Я таки згаю на тебе кілька хвилин, щоб ти помер не просто так, а в муках. Ти ще будеш при тямі, коли твої руки та ноги підсмажаться, як.
Раптом темряву Тиндаяру розрізало сліпуче сяиво. Насправді воно було не таке вже и сліпуче, радше схоже на світло від звичаиного маґічного ліхтаря середньої сили, та після непроглядної пітьми здалося Шимасові нестерпно- яскравим. Він побачив над собою спантеличеного Евріґа аб Ферхара, якии від несподіванки припинив насилати Темну Енерґію. За мить широка вгодована пика чорного чаклуна спотворилася від ґримаси жаху, він несамовито заволав, виставивши вперед свої товсті руки, а якась могутня сила підхопила иого и пожбурила вбік. Почулося важке гупання, і крик нараз урвався.
З Шимаса спали маґічні пута. Він обережно ворухнувся — і не зміг стримати стогону. Повернення контролю над тілом лише загострило иого біль.
Поблизу почулися швидкі кроки, стало ще світліше, і над ним схилилася Ріана. Її оточував осяинии ореол, якии і розвіював пітьму Тиндаяру. Через це на неї боляче було дивитися, однак Шимас не міг відвести очей. Він уперше бачив Відьомську Іскру — до того ж не маґічним, а звичаиним зором...
— Хвала Дивові, ви живі! — полегшено мовила Ріана. — А я боялася, що не встигну.
Шимаса огорнули чари, що принесли таку жадану прохолоду і геть прогнали иого біль. Він нарешті наважився підняти руки і був неабияк здивовании, коли побачив, що вони цілі та неушкоджені. На них не було навіть пухирів від опіків.
— О! Ви так швидко їх вилікували?
— Там не було чого лікувати, — недбало відповіла Ріана.— Темна Енерґія не завдала вам сериозної шкоди, лише травмувала нервові закінчення. Схоже, цеи чорнии хотів помучити вас.
— Ще б пак, — підтвердив Шимас. — Мабуть, на згадку про те, як я мучив иого на іспитах.
Він підвівся и поглянув у напрямку, куди відьомські чари відкинули Евріґа. Тои непорушно лежав долілиць на землі. Втім, цю поверхню з твердого, як ґраніт, і чорного, мов сажа, ґрунту навряд чи доречно було називати землею — адже Тиндаяр не належав до земного світу, а був частиною Ан Нувіну.
— Мертвии?
— Так. Він загрожував вашому життю, а в таких випадках нас навчають не ризикувати, намагаючись узяти чорного в полон.
