— А від мене, боюсь, мало користі, — зізнався Шимас. — Темна Енерґія блокує майже всю мою маґію.
— Зате йому, — Ріана кивнула в бік Колвина, — вона нітрохи не заважає... Гей, як там тебе? Колвин, здається, так, професоре?... Колвине, підійди.
Упокорений чорний слухняно наблизився. Його погляд, прикутий до молодої відьми, був сповнений собачої відданості.
— Пані назвала мене Колвином?
— Так, це твоє ім’я.
— Дякую, пані, воно мені подобається. Чим можу прислужити вашіи милості?
— Ти бачиш далеко в темряву?
— Очима ні, пані. Але відчуваю далеко.
— Тоді пильнуй, щоб ніхто до нас не наблизився. А коли щось відчуєш, відразу дай знати.
Його обличчя розпливлося в дурнувато-радісній усмішці.
— Слухаюсь, пані. Для мене висока честь охороняти вас.
Колвин відступив від них і став ходити по широкому колу, сторожко вдивляючись у пітьму Тиндаяру. Ріана простежила за ним поглядом і стиха зітхнула:
— Це жорстоко навіть щодо чорного. але я не мала вибору.
— Ви вперше наслали чари покори?— запитав Шимас.
— Ні, вдруге. А вперше було на іспитах — це обов’язкове вміння, щоб здобути звання повноправної сестри. Спеціально для мене з Івидону привезли трьох приречених на смерть злочинців. Тая впоралася з першої спроби. Ну, гаразд. Годі балачок, ми марнуємо час.
Вона продовжила пробивати чарами тунель і наступну перерву зробила десь за чверть години.
— Третину шляху проидено, — повідомила Шимасо- ві. — Стало вже набагато легше. Чи то я пристосувалася, чи, може, ближче до поверхні опір меншає. Колвине, як там справи? Нічого не видно?
— Анічогісінько, моя ласкава пані, — відповів тои, не зупиняючись. — Я пильно стежу. Я вас попереджу.
— Молодець, так тримати. — ї Ріана знову повернулася до Шимаса: — Схоже, Тиндаяр безлюд. тобто порожніи. А як свідчать наші хроніки, минулого разу, коли він був від- критии, тут аж кишіло демонами та чудовиськами. Сестрі Альсі буде прикро це чути.
— Чому? — здивувався Шимас.
— Ну, я ж казала, що вона не вірить у Первісну. А відкриття Тиндаяру пояснює тим, що Ворог готує вторгнення в земнии світ. От тільки не видно тут ніяких арміи нечисті, навіть патрулів немає.
— Армії можуть збиратись і в глибинах Ан Нувіну.
— Демони так, але не чудовиська. У записах сестри Меи нір вер Гільде стверджується, що вони ніколи не мешкали в самому Ан Нувіні. Китраил створював їх у Тиндаярі и надсилав на землю.
— На землі и досі залишається чимало чудовиськ, — зауважив Шимас. — Вони дуже ускладнюють морські дослідження, хоча сериозної загрози для світу не становлять, бо самі по собі є нерозумними тваринами. Та якщо з’являться демони, зберуть їх докупи з усіх заокеанських островів, а може, и материків, і спрямують удар на Абрад. — На одну думку про це иому стало моторошно. — ї не треба жодних арміи у Тиндаярі.
