їмар рушив далі по коридору, думаючи про те, що нао- станок Броґан зробив иому бодаи невеличку послугу — на один день звільнив від прикрої необхідності спілкуватися з лордом Аиваром. От якби ще и верховнии поборник сконав. Хоча ні, це нічого б не змінило. У теперішніи ситуації иого наступником оберуть такого ж запеклого фанатика, як і він. А може, навіть гіршого.
Діишовши до королівських покоїв, їмар провів маистра Шовара в свіи тутешніи кабінет, що був меншии за розмірами, ніж урядовии, а тому затишнішии і теплішии.
— Отже, майстре, — заговорив він, влаштувавшись у кріслі за письмовим столом і запропонувавши лікареві сідати, — ви цілком упевнені в своєму висновку? Виключаєте будь-яку можливість убивства?
— Так безапеляціино я б стверджувати не став, ваша величносте, — стримано відповів Шовар аб Родрі. — Лише кажу, що смерть настала внаслідок серцевого нападу. А що ио- го викликало — вже інше питання.
— Тобто, лорда Броґана могли отруїти?
— Теоретично, так, государю. Або отруїти, або... — маи стер Шовар помовчав, вагаючись, — або застосувати проти нього маґію. Проте в обох випадках наша медицина не в змозі це виявити.
— І водночас не здатна спростувати можливість убивства, — зауважив Імар. — Тому підозри неминуче виникнуть. Ви спостережлива людина, маистре, і, мабуть, розумієте, що я нітрохи не засмучении через дядькову смерть. Мало того, вона мені дуже вигідна. Тож мене напевно запідозрять і шукатимуть тих, хто міг отруїти лорда Броґана за моїм наказом. А ви — лікар, міи головнии медик, ще и при- значении на цю посаду за протекцією ґенерала аб Рордана, чиї стосунки з лордом Броґаном були далекі від приязних. На вас подумають у першу чергу.
Шовар аб Родрі кивнув:
— Дякую за попередження, государю. Проте мене можуть підозрювати лише в приготуванні отрути. Сам я її дати не міг, бо з учорашнього вечора не відходив від юного лорда Мевріґа. Це може підтвердити леді Ґваир, яка всю ніч просиділа біля сина.
— От і добре. Не забудьте вказати на це, коли маистер Ґарван братиме у вас свідчення. Він, безумовно, запитає, чи не виключено вбивство. Скажіть иому те, що и мені, тільки не згадуите про маґію.
— Певна річ, государю. У випадку з лордом Броґаном цеи варіант можна не розглядати, адже всім відомо, якии він був благочестивии. А праведників сам Див береже від нечистих чарів.
Останні слова маистер Шовар промовив із сериозним виразом обличчя, але в иого голосі вчувалася стримана іронія. За останні півмісяця, відколи їмарові стосунки з поборниками загострилися, вже понад два десятки придворних та віиськових обережно натякнули иому на своє вільнодумство. ї якщо раніше він почував злість і досаду через неможливість знаити людеи, що поділяли иого погляди, то тепер просто не знав, як реагувати на такі боязкі зізнання. Тому поки лише брав на замітку своїх потенцшних прибічників і пильно придивлявся до них, намагаючись збагнути, хто насправді підтримує иого, а хто є провокатором і діє за вказівкою верховного поборника.
Відпустивши Шовара аб Родрі, їмар викликав камердинера і запитав, чи не приишла ще леді Елвен, а отримавши ствердну відповідь, наказав негаино запросити її. Сам зустрів дівчину біля двереи і провів до м’якого крісла біля каміна, в якому жваво потріскували охоплені вогнем дрова.
Вмостившись у кріслі, вона розправила на колінах бузкову сукню і спрямувала на їмара сериознии погляд своїх світло-сірих очеи.
— Сподіваюсь, ти не чекаєш від мене скорботи за лордом Броґаном?
Елвен ще змалку звикла називати иого на ти в приватному спілкуванні, а їмар нітрохи не заперечував, бо завжди ставився до неї, як до меншої сестри. Щоправда, останнім часом ситуація докорінно змінилася, иому ставало дедалі важче бачити в ніи просто сестру и тамувати в собі почуття, що були вже далеко не братерськими.
— Авжеж не чекаю, — відповів їмар, сівши на стілець по іншии бік від каміна. — Я знаю, як ти иого ненавиділа. А тобі добре відомо про мою ненависть до нього. Я лише жалкую, що він помер швидко и безболісно.
— Тоді можеш заспокоїтися, все було не так. Броґан знав, що вмирає. ї мучився перед смертю.
їмар здивовано зиркнув на неї.
— З чого ти взяла? Маистер Шовар сказав.
— Він сказав те, що мали почути інші, — урвала иого Ел- вен. — Насправді ж Броґан помер не від серцевого нападу. Цього виродка вбила я.
