ПЕРВІСНА. ДОРОГА НА ТІР МІНЕГАН

безпечного віку.

—  Якого безпечного віку? — озвався Келлах аб Тирнан, що нарешті опанував себе, чи, принаимні, повернув собі здатність говорити.— Про що ви. Але ні. Спершу, леді Шаино, я хотів би почути відповідь на запитання маистра Їґана. Якщо Еирін справді відьма, то чому ви так забарилися? Де ви були п’ятнадцять років тому?

„Я була малою дитиною на Тір Мінегані,“— подумала Шаина. — „Ї якраз переживала перші наслідки пробудження моєї сили.“

А вголос сказала:

—  Тоді ми нічого не знали. Ніхто з нас навіть не підозрював, що в цеи світ приишла ще одна відьма.

Осудливии вираз на обличчі старого чаклуна змінився приголомшеним і трохи недовірливим.

—  Нова Іскра?... Та невже?!

Саме тому Шаина и хотіла, щоб тут був присутніи Їґан аб Кін, якии за родом своїх занять чимало знав про відьом. Складні речі набагато легше пояснювати, коли один з твоїх співрозмовників має про них бодаи загальне уявлення.

—  Так, маистре, Нова Їскра. В тому сенсі, — додала Шаи- на вже для короля, — що досі вона не належала жодніи з наших сестер. Таке трапляється, хоч і надзвичаино рідко. Востаннє Нову Їскру було виявлено ще до реліґшного розколу між Півднем та Північчю. Ми не знаємо достеменно, звідки беруться Нові Їскри — чи їх надсилають з Небес, чи вони були тут і раніше, але з якихось причин не прокинулися разом з рештою Іскор, коли на Абраді з’явилися шінанці.

Іґан аб Кін повільно кивнув:

—  Тепер усе ясно. Ви просто не могли знати про Еирін.

Король запитливо глянув на нього і з відвертим сарказмом, навіть трохи роздратовано, мовив:

—  Якщо вам ясно, то просвітіть і мене. Чому це відьми не могли знати про Еирін? Хіба вони не відчувають, коли Іскра — хаи там нова чи стара — вселяється в ще не народжену дитину?

Шаині коштувало певних зусиль приховати задоволену посмішку. Ії розрахунок справдився: маистер Іґан мимоволі залучився до розмови на її боці, і тепер сам мусить давати пояснення королю, якии не стане сумніватися в словах свого чаклуна або шукати в них завуальовані двозначності.

—  Це, государю, — тим часом заговорив Іґан аб Кін, — дуже поширена думка, але вона цілком хибна. Насправді відьми можуть лише відстежити конкретну Іскру за допомогою спеціальних чарів і визначити місцеперебування вагітної жінки, що має народити нову відьму. А для цього треба знати індивідуальні характеристики Іскри, бо інакше пошукові чари не спрацюють. Коли відьма вмирає, інші відьми легко знаходять її наступницю, оскільки часто мали справу з її Іскрою. Але Нову Іскру, незнаиому їм, відстежити таким чином неможливо, навіть якщо знати про її існування.

—  Це не зовсім так, — зауважила Шаина. — Коли наші попередниці дізнавалися про появу Нової Іскри — а це, на жаль, ставалося вже після загибелі дівчинки, що була її першим носієм,— вони вирушали на місце тієї сумної події і там знаходили вдосталь маґічних слідів, щоб мати змогу.

—  Стриваите, стриваите! — схвильовано урвав її король. — А чому ті дівчата гинули?

—  Через відсутність нагляду, коли пробуджувалась їхня Іскра, — пояснила Шаина. — З цієї причини ми и забираємо наших малих сестер відразу після народження, а не залишаємо їху батьків, поки вони ще діти. Еирін неабияк пощастило, що її відьомська сила залишалась пасивною. Якби вона

пробудилася в дитинстві.

—  А зараз?

—  Небезпека вже минула, государю,— заспокіиливо мовив Їґан аб Кін. — Ї не лише тому, що тепер тут леді Шаи- на. Наскільки мені відомо, коли дівчинка-відьма стає дівчиною, її Їскра набуває остаточної стшкості. — Швидкии погляд на Шаину, і та мовчазним кивком підтвердила иого слова. — Тож пробудження в леді Еирін сили радше загрожує довколишнім, аніж їи саміи. Власне, саме такі дівчата, як ваша дочка, і стали першими відьмами серед давніх ші- нанців. Тоді ж бо ще не існувало дорослих відьом, які б подбали про безпеку