розширювати свої знання належало винятково їи. Понад місяць тому Шаина лише запустила ланцюгову реакцію, кинула маленькии камінець, що призвів до сходження снігової лавини.
Фіннела була вже досить навчена, щоб відчути ці маніпуляції. Проте вона цілком довіряла Шаині, тому не відсахнулася, не намагалася перешкоджати їи, а лише запитала:
— Що ти робиш?
Шаина не хотіла брехати, але и усіє правди сказати не могла, тому обмежилася напівправдою:
— Перевіряю, чи сама ти цього хочеш, чи хтось примусив тебе захотіти.
— Ні, я сама, — впевнено сказала Фіннела. — Це точно.
— Атож,— погодилася Шаина, прибравши плетиво.— Точно.
— Я зовсім не дурна, — вела далі дівчина. — Я розумна, тільки ледача. Але маґія така захоплива, що я забуваю про свої ліньки. Уперше в житті я знаишла собі дшсно серио- зну справу, яка мене цікавить, а тато. — Вона поривчасто схопила Шаину за руку. — Будь ласка, поговори з ним, дуже тебе прошу!
— І що я иому скажу? Як зможу я, стороння людина, переконати иого, коли він відмовив рідніи дочці?
— Але ж ти відьма, ти авторитетна, він має дослухатися до твоїх слів, — наполягала Фіннела. — Поясни иому, що справжня навчена чаклунка принесе багато користі нашому роду. Що віддати мене за Падраиґа — наипростіше, але не наикраще рішення. Фактично, від цього виграє лише Ферманах, а зиск для Ленніру буде мінімальний Тепер, коли Еирін стала відьмою, міи шлюб уже ніяк не вплине на наші позиції в конфлікті з Тинвером. Ферманах і без того більше не буде загравати з тинверцями, він зберігатиме твер- дии нейтралітет. Нічого не зміниться и у тому разі, якщо я вийду за Падраиґа. Леннір однаково не зможе розраховувати на реальну допомогу з иого боку.
— О! — вражено глянула на неї Шаина.— Ти сама до цього діишла?
— Та ні, де вже там. Це Лоґан розповів мені про свою розмову з дядьком Келлахом. А ще дядько сказав иому, що наикраще було б залишити мене в Леннірі и видати заміж за старшого сина одного з тутешніх лордів. Мовляв, це стало б для ґрафа Тинверського додатковим стимулом, щоб розпочати мирні переговори: одна принцеса — відьма на Тір Мінегані, інша — чаклунка в Кардуґалі.
— Тоді звернися до короля. Попроси иого поговорити з твоїм батьком.
Фіннела якось непевно знизала плечима.
— Я вже думала про це. Мабуть, иому сподобається ідея, що Еирін не буде на Тір Мінегані самотня, що з нею залишатимусь я. Але він не стане вмовляти батька, віддасть це на иого розсуд. А тато. — Дівчина ніяково потупила очі. — Гадаю, наибільше він боїться, що відьми мене. розбестять.
Шаина мусила докласти чималих зусиль, щоб і саміи не зніяковіти.
— От бачиш, Фіннело, — сказала вона. — Моє втручання нічим тобі не допоможе, лише нашкодить. Якщо я попрошу твого батька відпустити тебе на навчання до Тір Міне- гану, він, чого доброго, вирішить, що я просто накинула на тебе оком.
— Але ж це не так! Поясни иому. Розкажи, що таких відьом мало, не більше, ніж серед звичаинихжінок. Крім того, мене ж у вашіи школі навчатимуть не відьми, а чаклунки.
Шаина зітхнула.
— Ну, якщо бути відвертим, то
Фіннела подивилася на неї широко розплющеними очима і спантеличено протягла:
— Ага-а. Тобі подобаються дівчата?
