корито й бити так, щоб він кричав. Тоді нечиста сила забере своє чортеня, а жінці поверне її дитину. Відьма втрачає свою чарівну силу, якщо вдарити по її тіні осиковим кілком або притикою.Щоб упізнати відьму, напередодні Івана Купала робили з осики борону й ховалися за нею у хліві. Але тільки цього засобу бувало недостатньо, як оповідається в бувальщині. "Унадилась до одного чоловіка відьма корову доїти. Оце він і задумав її піймати. Йому хтось наказав, що як сядеш у загороді за бороною, то вона тебе не побачить. Він так і зробив. Сів за бороною і сидить. Вона прийшла та зараз взяла гарячий кізяк та й положила йому за пазуху та й каже: "На тобі гостинець та й сиди до світа тут", — а сама корову подоїла та й пішла собі, а він просидів до самого світу з гостинцем за пазухою. Це, бачте, як уже сідати, так треба знати таку молитву: прочитав та й сів; а як не знаєш, так шкода сідати".Особливо дієвою була осика в похованні "заставних" мерців — самогубців, потопельників, людей, померлих наглою смертю, а також відьом і чаклунів — усіх тих, що після смерті могли "ходити". Відомо, що чаклуни помирали довго й у страшних муках. Щоб допомогти їм померти й позбавитися від страждань, у стелі або даху осиковим кілком робили отвір, через який мала вийти душа помираючого. Могили упирів протикали осиковими кілками, а на груди мерцеві клали осиковий хрестик. Віко у труні робили також із осикових дощок. Усе це повинно було перешкодити упиреві підняти кришку й вийти з домовини. Таке поховання зображено в поемі Тараса Шевченка "Осика":Пастухи в селі сказали,Що коло могили У калюжі стару відьму Чорти утопили.Найшли її, громадоюБез попа сховали На могилі й осиковим Кілком пробивали.Застосовували осику і в народній медицині. У стовбур дерева вкладали волосся та обрізки нігтів хворого й забивали отвір осиковим кілком; вішали на осику його одяг; сідали на пеньок тощо. На неї, як на "нечисте" дерево, прагнули перенести хвороби, замовляли: "Осико, осико, візьми мою пропасницю, дай мені легкість!". Мак
Мак є одним із найпопулярніших образів світової міфології. Він символізує зв’язок зі світом мертвих, є знаком неприродного спокою, смертельного сну. Великий інтерес до цієї рослини легко пояснити її природними особливостями: яскравими квітами, незвичною формою плоду (макової коробочки), надзвичайно дрібним насінням, що має своєрідний гіркуватий смак, і, зрозуміла річ, наркотичною дією на людину.До нашого часу дійшло багато міфів, легенд, повір'їв про мак, де ця рослина символізує родючість або ж є оберегом від нечистої сили.В українській загадці описано, на перший погляд, звичайний процес проростання й дозрівання цієї рослини: "Крізь землю пройшов, червону шапку знайшов. Шапку зняв — дітей приспав". Проте, замислившись глибше над цим маленьким зразком нашого фольклору, можна зрозуміти, що тут сказано ще й про незвичайну, приховану від стороннього ока сутність. У загадці аж три деталі вказують на підземне (читай: потойбічне) походження рослини, а значить, і на її зв'язок із культом предків. "Крізь землю пройшов" — тобто вийшов не із землі як із ґрунту, що розділяє нижній та верхній світи, а саме з підземного світу. Знайшов шапку кольору підземного вогню — деталь, що часто зустрічається в описах зовнішності демонічних істот. "Шапку зняв — дітей приспав", — ідеться не просто про наркотичні властивості маку, а про стан неприродного сну, в якому, за народними повір'ями, перебувають душі небіжчиків.У міфології давніх греків ця квітка була присвячена Гіпносу — богові сну, братом- близнюком якого був Танатос — бог смерті. За допомогою маківок Гіпнос заспокоював людей, насилав на них солодке забуття. Маки, згідно з міфом, приспали богиню Деметру, коли вона шукала свою доньку, викрадену богом підземного царства.Увагу до наркотичних властивостей маку засвідчують численні народні приказки. Про нерозумну, недосвідчену людину говорять: "У нього ще мак цвіте в голові". На позначення стану запаморочення існує вираз, у якому теж є вказівка на мак — "у голові макітриться", адже макітра — це посуд для розтирання маку. Те саме говорилося, коли людина не здатна нормально сприймати ситуацію. Народні приказки "вскочити у мак" та "вискочити як козак з маку" означали недоречно сказане слово чи недоладний учинок. У них не тільки підкреслено неадекватну поведінку людини під дією наркотичних речовин, а і вказано на мак як на рослину, за посередництвом якої вступають у зв'язок із іншим світом, де "все не так як у людей".Вираз "спить як після маківки" означає міцний сон подібно до "спить як убитий", "спить як мертвий". Ще один вираз, де ця рослина означає непорушність, мертвотність, статичність, — "маком сісти" (це про довічне дівування, тобто неможливість перейти з одного стану в інший). Цей самий вираз вживався як магічна форму- ла-проклін: "Щоб ти маком сів (сіла)".Інший вислів, "розсипатися на дрібний мак", означав безвихідне становище, загибель і також міг бути побажанням ворогові. Тут метафора пов'язана із дрібним насінням маку. Часто в казках та легендах про смерть героя мовиться "посікли його на дрібний мак" — тобто на маленькі шматочки. Вираз "розсипатися на дрібний мак" слід розуміти таким чином: хай твоя справа загине, розсиплеться, щоб її не можна було зібрати, як не можна зібрати дрібного маку.Дрібні розміри макових насінин є однією із причин їх широкого використання в чаклунстві. Ось один із народних рецептів, як нашкодити своєму ворогові. Потрібно змішати з маком відбиток ноги того, на кого спрямовані чаклунські дії, і вкинути йому на подвір'я. Тоді людина швидко загине. Насіння маку розкидали навколо могил тих людей, яких вважали відьмаками. У численних народних
