зверталися до святого із проханням відкрити майбутнє: "Андрію, Андрію, конопельки сію, дай мені знати, чи будуть мене заміж брати?". Св. Андрій у даному випадку виступає як предок роду, а розсипане конопляне насіння — як жертовна страва. Таку саму роль відіграє розтрушування конопляного насіння навколо криниці під час іншого різновиду ворожіння — "слухання". Якщо людина хоче вивідати своє майбутнє чи долю когось із близьких, вона виходить на вулицю, йде до криниці, розсипає навколо неї насіння й питає про те, що її цікавить. Відповіддю будуть ті звуки, які людина почує і розтлумачить.Розповідають, що до вродливої дівчини може вночі літати вогняний змій, який ссе їй груди. Тоді дівча марніє, сохне, але позбутися такого незвичайного коханця можна лише в один спосіб. Потрібно, сівши на порозі, розчісувати волосся, а поруч покласти конопляне насіння і гризти його. Коли прилетить змій і спитає: "Що це ти робиш?" — треба відповісти: "Волосся чешу". — "А що їси?" — "Воші". — Почувши таку відповідь, здивований гість із по- тойбіччя подасться геть і більше не прилітатиме. У той самий спосіб можна припинити "ходіння" мерців, якщо вони занадто наполегливо відвідують своїх живих родичів.Коноплі тісно пов'язані з легендами про русалок, адже ці міфічні істоти, за народними віруваннями, є духами предків. Русалок можна побачити на конопляному полі влітку, особливо на Зеленому тижні. Тут вони бавляться, почуваючись досить безпечно. Зелені стеблини конопель у народній уяві асоціюються з русалчиним волоссям, тому в білорусів дівчині, яка розчісує косу, бажали: "Ру- саука табе у каноплях". Вірили, що від цього волосся буде довге й густе. Свічки зі стеблин конопель подекуди використовують в обряді "проводу русалок".Коноплі віддавна мають і сексуальне значення. У жартівливій народній пісні співається:Прийшов кум до куми Конопелечок мнять.Він мняв, приминав,Наминаючи, казав:— Кумко, глубко, кумко моя,Хто б тобі наминав, якби не я?Прийшов кум до куми Полотенечка ткать.Він ткав, натикав,Натикаючи, казав:— Кумко, глубко, кумко моя,Хто б тобі виткав, якби не я?У даній пісні бачимо виразну символіку такого характеру. До речі, кажуть, що дітей знаходять на конопляному полі. Отож-бо знову бачимо зв'язок конопель зі світом предків, адже діти, за міфологічними уявленнями, приходять саме звідти. На зв'язок конопель із плодючістю вказує такий обряд: на свято Введення жінки, які хотіли мати дітей, сідали голі на призьбі й пряли самосівних конопель. Вірили, що це допомагає завагітніти. Конопляною олією змащували вим'я корів — щоб телилися та давали багато молока.У народі вирощування конопель мало суто практичне значення: з вимочених та оброблених у певний спосіб конопляних стеблин робили пряжу та нитки для виготовлення тканини. Можливо, саме тому коноплі так приваблюють русалок, що вони, судячи з народних переказів та обрядових пісень, постійно страждають від нестачі одягу.Сиділа русалка на білій березі,Просила русалка в дівочок сорочки.Виготовлення конопляних ниток — справа дуже копітка. Для того, щоб виростити коноплі, зібрати і правильно обробити їх, потрібно дуже багато знань та вміння. Наприклад, час посіву конопель пов'язаний не лише з календарним терміном, а й з місцем розташування конопляника: на високих місцях коноплі висівають рано, у низинах — пізніше. У першому випадку буде добрий урожай пряжі, у другому — насіння. Кажуть: "Як посіять коноплі під дощ, то будуть рясні, а як у годину (погожу днину, — прим, авт.) — обридні". Для того, щоб коноплі були м'які та "жовті, як віск", сіяч має перед початком роботи з'їсти кілька яєць, а шкаралупи розкидати по полю зі словами: "Роди, Боже, щоб була плосконі - ша". Лише після цього можна починати засів. Це було своєрідне жертвоприношення, що мало забезпечити добрий урожай.Обробка конопляних волокон (зокрема вимочування) так само суворо регламентувалася календарними заборонами. Не можна було мочити коноплі навесні до св. Миколи (9 травня), а восени — проти Пречистої (8 вересня) та Здвиження (14 вересня). Якщо хтось порушував заборону, то вірили, що "буде утопленик з того роду". Якщо ж нагальна потреба все-таки примушувалаБарвінокгосподарів до цієї роботи, то у воду разом із коноплями клали будь-який залізний предмет. Починаючи мочити коноплі, примовляли: "У воду, як вовк, а з води, як шовк". Тут бачимо вказівку на міфологічну зміну природи даної речі після переходу через воду. Загалом у всіх описаних обрядах коноплі тим чи іншим чином виявляють приналежність до культу предків та світу померлих. Це й календарні заборони, пов'язані з обробітком конопель, і зв'язок із водою, і своєрідні жертви, роль яких виконує яєчна шкаралупа під час засіву чи залізо при вимочуванні конопель.Конопляне листя чи насіння застосовують також у народній медицині. Конопляною олією мастять місця опіків. Цією ж рідиною радять змащувати тіло людини, ураженої блискавкою. За народними розповідями, пара від смаженого конопляного насіння полегшує зубний біль.БарвінокЦя вічнозелена в’юнка рослина стала символом життєдайної енергії та невмирущості. Насамперед, барвінок пов'язаний із весільною обрядовістю й незайманістю. Окрім того, він є символом добробуту.Барвінковий вінок в українських піснях символізує кохання та жіночу вірність або ж є засобом "імітування вірності" — як, скажімо, в загальновідомій пісні "Несе Галя воду":Стелися, барвінку,Буду поливати,Вернися, Іванку,Буду шанувати.— Скільки не стелився,Ти не поливала,Скільки не вертався,Ти не шанувала.У цій пісні, як і в багатьох інших, барвінок символізує чоловіче начало. З барвінком часто буває порівняно молодого козака:Ой ти, козаче,Ти, хрещатий барвіночку.Хто ж тобі постеле У дорозі та постілоньку?Або ж:— Ти, дівчино, сіра вутко,
