розкотітеся, Господні голоси, розойдітеся... Як младенець — сідай на коня, а младениця — берись за гребеня!". На хрестинах баба-бранка передавала кумові хлопчика через поріг, а дівчинку — через гребінь.У південних слов'ян у день св. Юрія мати давала дітям гребінь і посилала їх на засіяне поле. Діти сідали в жито, розчісувалися, щоб волосся було довгим і густим, як жито.Символічній дії розчісування, а отже, й гребеня, надавалось особливе значення в обряді весілля. Гребінь дарували на весіллі в росіян, сербів, подекуди й в Україні, про що співається в пісні:Ой летіла вожелена та й впала в тростину.Купи, купи, Івасику, Марусі хустину.Я хустини не куплю — куплю їй гребінчик, Розчесати русу косу під зелений вінчик.Розплітати косу, розчісувати наречену, знімати вінок і пов'язувати на неї хустку (покривати) означало переводити дівчину з одного статусу до іншого — заміжньої жінки. Розплітав косу брат: Упав гребінець під стілець.Та подай, братіку, гребінця —Розчесати русу косу до вінця.Розчісували на весіллі й нареченого. У неділю, після того, як коровай прикрасять барвінком, молодого садять на ослоні, староста розчісує йому волосся, а потім надягає шапку. Еротична функція розчісування яскраво виявляється в сороміцьких піснях (на побутовому рівні одне зі значень слова "чесати" означає статевий акт):Чесала, чесала, чесала, чесала,Доки моя рідна мати про теє не взнала.Відповідною бачиться й роль гребеня:Любив мене молодець,Купив мені гребінець;Купив мені щітку.Розчесати кітку.Використовувався гребінь і в лікувальній магії. Так, для того, щоб позбутися нічниць (дитячого плачу), треба взяти дитину на праву руку, сісти на порозі й на гребінь лити окріп. Інша жінка стоїть у дворі, за порогом, і питає: "Що ви робите?". Та, що наливає окріп, відповідає: "Ночниці парим!". Перша каже: "Пар, пар, да очі запар". Інший спосіб боротьби з дитячим плачем: гребінь для чесання льону кладуть дитині під подушку.У південних слов'ян гребінь — оберіг проти вовків. На день св. Мартина (14 квітня) македонці "зв'язують вовчу пащеку", тобто зчіплюють разом гребені, при цьому замовляють: "Як зчіплюються гребені, так нехай замкнеться паща у вовка". Існувала заборона користуватися гребенем у певні дні, оскільки в цьому випадку гребінь символізував вовчі зуби. Перстень
Перстень в уявленнях багатьох народів первісно мав значення оберега, а також перепони, яка утримує душу в тілі. Перстень — ще й фалічний символ, символ сонця та стихії, що народжує життя.Як зазначають науковці, різні народи використовували персні як амулети проти демонів, відьом та привидів. У тірольських австрійців породілля ні за яких обставин не повинна була знімати з пальця обручки — так вона убезпечувала себе від злих сил. Лапландці довгий час зберігали інший звичай. Чоловік, який мав опускати покійника в могилу, отримував від його родичів мідний перстень, який слід було носити на правій руці аж до кінця поховального обряду. Перстень начебто оберігав цю людину від переслідувань неспокійної душі померлого.Ту саму оберегову функцію має перстень і в символіці української казки. Тут він стає чарівним предметом, за допомогою якого герой здобуває собі одяг, маєток, дружину. Так, змій у казці каже: "На ж тобі цей перстень, і в тебе тепер буде усяка всячина".
У багатьох казках перстень пов'язаний із одруженням, здобуванням нареченої: "Хто добереться до моєї дочки, зніме з неї перстень, тому оддам половину царства і дочку оддам заміж за нього", — часто каже казковий цар юнакам. "Зняти" перстень, дістати його (іноді навіть із дна моря) — означає здобути право на одруження.
Очевидно, саме під час обряду ініціації (посвяти в чоловіки), що був зазвичай пов'язаний з імітованими смертю й народженням, хлопець отримував перстень. Адже чарівна казка і є, насамперед, відображенням цього обряду. І те, щопарубкові перстень дарує саме змій, — ще одне підтвердження цій думці: часто у череві змія чи іншої страхітливої тварини символічно перероджувалися ті, хто відбував цей обряд.Важливим символом перстень постає у відомій казці про Оха. Від зеленого лісового дідка на ім'я Ох парубок здобуває багато різних знань: він навчається перекидатися соколом, хортом, конем, окунем. Власне, стає чаклуном, здатним легко входити в усі три "горизонтальні" світи — небесний, земний і підземний. Змушений утікати від свогоколишнього навчителя, хлопець зрештою набуває подоби гранатового персня в золотій оправі, що підкочується царівні під ноги. Перстень символізує тут майбутнє одруження після ініціації-ви- пробування.Крім ролі оберега, перстень (так само, як і всілякі вузли, закрутки, зав'язки) відігравав роль перепони. Перстень утримувавдушу в тілі, не давав їй його покинути. Тому в давніх греків забороняли входити до деяких святилищ, а також звертатися до ораку
ла Фавна, маючи при цьому перстень на пальці. А предки українців вірили в те, що надтріснута вінчальна обручка віщує неминучу смерть, бо так душа може легко вивільнитися з тіла.Пізнішою трансформацією цього символу є перстень, що має здатність чорніти, коли казковий герой помирає: "...він дав свій сигнет (перстень, —
