та болгар варили кукурудзу й залишали її на ніч у дворі — аби нагодувати ведмедів. Звичайно ж, і того, на якому верхи їздив сам св. Андрій. Цікаво, що подекуди в Болгарії, вшановуючи таким чином ведмедя, кукурудзяні зерна та хліб не залишають надворі, а підкидають у димар. Це, безперечно, є свідченням того, що болгари вважали ведмедя першопредком, адже піч і димар є тим місцем, біля якого оселялися предківські душі. Цю ж думку можуть засвідчити й інші вірування: цього дня не перуть, не прядуть, а також не ремонтують старого взуття. Саме цих робіт, щоб пошанувати предків, не виконують і в інші поминальні дні, боячись засмітити очі померлим родичам.Образ ведмедя бачимо в лікувальній і любовній магії та в народному соннику. Якщо дівчині присниться ведмідь — хай чекає нареченого. Якщо уві сні вона їстиме ведмежатину — буде весілля в родині. Шерстю ведмедя обкурюють хворих — від переляку та від лихоманки. У замовлянні від зурочень ведмідь на своєму хребті відносить хворобу "в темні ліси, на тряскі болота". Кігті й шерсть ведмедя використовують як оберіг від лихого ока. Коли "ломить кості" чи при обмороженні — хворі місця натирають ведмежим салом. Ним же мастять лоб, щоб маги добру пам'ять. А подекуди вірять, що, з'ївши ведмеже серце, можна зцілитися від усіх недуг відразу. Павук
Майже всі фольклорні згадки про павука пов'язуються із сонцем та Різдвом. Відлуння цілісного колись уявлення про міфічний образ павука нині трапляється в мові, повір’ях, у деяких обрядах. Звісно, не можна тут уявляти тільки звичайного хатнього павука. Ця комаха стала прообразом світлої міфологічної істоти — ткача й засновника світу.Так, до нас дійшла стародавня світотворча колядка, де згадується про павука-творця:Ой як то було з початку світа,Ой як не було святої землі,Ой но на морі павутиноньки,Ой там братоньки раду радять:— Як би нам, брате, в глибокі води,Тогди ми, брате, світ обснуємо,Світ обснуємо і наситимо,Світ наситимо і наповнимо.Перед нами постає образ павука-ткача, який снує нитки- промінці, засновує їх різноманітними виявами життя, насичує барвами та звуками, наповнює живлющим духом. У колядках такого типу, зазвичай, дістається з дна моря золотий камінь-сон- це, і тоді вже з'являється світ.
Ми кажемо: світ заснувався; сонце — то основа життя.За давніми уявленнями, саме на Різдво заснувався світ.Тоді народилося сонце, і з вершечка світового древа воно почало ткати свою золоту павутину. Прикладом відголосу такого вірування в Україні є "теремки" й "павуки", якими оздоблюється покуть на Різдво."Павук" — це дванадцять ему- жок-гірлянд, зроблених із соломи. Соломинки в цих гірляндах перемежовані барвистими смужками паперу, павука кріплять до стелі. "Теремок" — це кубики з соломи, які чіпляють один до одного за певною схемою і підвішують у центрі "павука".Відомо, що німці в період від Різдва до Водосвяття звертали особливу увагу на прядіння і ткання: в деяких місцевостях їхньої країни ці ремесла тоді суворо заборонялися, а в інших, навпаки, всіляко заохочувалися — вважалося, що напрядені тоді нитки мали цілющі властивості. Такі заборони й заохочення вказують на вшановування в ці дні божества- прядуна. В деяких регіонах Росії (а саме в північних) у так званому красному куті підвішували "павука" з паперу й соломинок. Звичайно це підвішування приурочується до початку весни, до появи перших теплих промінців сонця; воно супроводжується словами: "Солнышко, ведрышко". "Павук" у деяких говірках іще зветься "круг". Огож-бо все це підтверджує сонячну символіку "павука".Можливо, саме з павуком пов'язана великодня гра "Жучок", де по перехрещених руках безкінечного "місточка" гравців бігає, ніби снує, дитя, а в обрядовій пісні до цієї гри мовиться: "Грай, жуче, грай...". Адже на Великдень і сонце грає!
Павука використовували в чарах. Аби перемогти на суці, робили так: "Кладуть павука на дев'ятеро сугок у горщик. Як павук здохне — не буде діла, а як заснує — то як хочеш, так і буде". Жінка приказує: "Як павук на вінцях буде, то що задумаю, те й буде". Для того, щоб приворожити коханого, жінка клала павука в горщик і приказувала: "Як оцей павук заснує, — кого схочу, той до мене приснує".Про павука існують повір'я: якщо він заснує павутину, то будуть гості або якась вістка. Вбивати його не можна, бо лихо станеться. На давніх віруваннях грунтуються християнські легенди про павука, які пояснюють, чому його не можна знищувати. Одна з них розповідає, як павук виткав і подарував новонародженому Ісусові сорочечку. В іншій мовиться, то, коли Божа Мати з немовлям утікала від Ірода, то павук їм сліди замітав. Рак
Ця водяна тварина здавна збуджувала уяву людей своїми незвичайними властивостями. За легендами, Бог дав ракові очі ззаду. І лазить він також "задом наперед". Незвичне смішить, лякає або спонукає вірити у втручання потойбічних сил. Оскільки у природі не буває нічого випадкового, в раку шукали особливого призначення й надзвичайних можливостей. Він мудрий, добрий, сміливий в одних творах, кумедний або й потворний — в інших.Уявити собі клишоногого рака танцюючим було смішно: кумедним він виступає н танцювальних і жартівливих піснях: "Танцювала риба з раком, а петрушка з пастернаком".Водночас казка "Лисичка та рак" застерігає сміятися з цієї істоти. От біжить лисичка полем.
