Прощавайте ! (Виходять).

Сцена пята.

Алексавдрія. Сьвітлиця в палатах. Входять Клеопатра, Харміяна, Іра та Алексас.

Клеопатра. Музики, дай мені музики, страви Сумної для коханців !

С л у г а.

Гов ! Музики !

Входить Мардояи. Клеоиатра. Нї, цур їй! Харміяно, Ходім нограємо на білїярдї.

X а р м і я и а. В мене рука болить. Вам лучче грати Із Мардияиом.

Клеопатра. Женщинї та грати З євнухом — все одно, що з нашим полом. Чи хочеш ізо мною грати, пане ?

М a p д и я н. Готов, моя цароце, скілько змога.

Клеоиатра. Коли готов, то за незпіогу мусим Прощать грачеви. Ну, та еї ! Щось иньше ! Подайте удочку, ходім до річки. Нехай оддалеки музика грав, А я зраджатйму золотоиерих, Моїм гачком під слизяві їх зїви Чіплятиму і витягшн на беріг Казатиму, мов кожна з них Антонїй : „Ага! піймав ся" !

X а р м і я н а.

О, веселий спомин ! Сьміху, сьміху було, як ви побились у заклад, хто піймає скорше рибку. А водолаз твій настромив солону Йому на удку рибу, і він витяг Пишаючись ^ ).

Клеопатра. О час! Що то за час був! Я реготала, поки він розсердивсь, І реготом його в ночи приспала. А з ранцї о девятій упоїла І сонного його в мою одежу, у мантію прибрала, а Філїпським Мечем ного сама оперезалась"^^).

Входить посланець.

О! із Італїї?... Ну, засівай же Твоїми плодотворними вістями Мій слух, що одлогом лежав так довго.

Посланець. Царице, о царице і

Кле опатра.

Вмер Антонїй?

— 48 —

Коли ти се, паскуднику, промовиш, То вбєш свою царицю ; а коли все добре, І ти з'ясуєш, що здоров, — ось гроші, А ось мої найблакитнїйші жили До поцілунку. І царі сю руку Цілуючи тремтіли.

Посланець О царице ! Найперше, — він гаразд...

Вы читаете Antoni i Kleopatra
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату