думки. Та й думка, чую вже, мене поборе. Менї на тебе бити ? Ш, шукати Пійду канави, щоб у ній сконати. Найгидша яма лпчити найбільше Мого жптя остатнїй части буде.
(Виходить).
— 117 -Сцена сема.
Боєве поле між таборами.
Боєвий галас. Тулумбаси і труби. Входить Аїріппа з иньшими.
Аґрі п па. Назад! ми надто вже зайшли далеко. Сам Цезарь має працю '^*). Напирають
Потужно над усяке СПОДЇваннЗ. (Виходять). Боввий галас. Входить Антонїй маршем, Скар і військо.
Скар. О імператоре хоробрий ! справдї Се битва ! Бий ся ми так добре й перше, — Прогнал-б їх до дому у ганчірках Круг голови.
Антонїй. Ти ізтїкаеш кровю І Скар. Я рану мав таку, як Твердо спершу, Тепер вона зробилась ніби Нашем.
Антонїй. Втікають.
Скар. О, ще ми позаганяєм їх у мишачі щілочки. НДе стане Шрамів на шість у мене тїла.
Ерос (входить). »
Пане! Ми їх побили. Наша перевага Найкращої побіди стоїть. Скар.
Покарбуймо ж їм спини! Нум ловити їх із заду, Мов тих зайцїв ! Та се-ж утїха Товкти утікачів !
- 118 -
A н т о н ї й.
Одну заплату Ти матимеш від мене за веселість, І в десятеро стілько за хоробрість. Ходім !
Ск ар.
І ШКПТНЛЬГаЮЧП ітиму. (Виходять).
Сцена осьма.
Під мурами Александрії. Боевий галас. Входять Автонїй, Скар і військо маршем.
А н т О н ї й. Відбили ми ЙОГО у табір. Хто з вас Царицю скорше сповістить про подвиг ? — А завтра, перш ніж сонце нас побачить, Ми вицідимо з них крівцю й останню. Спасибі вам усїм, хороброрукі ! Не так ви бились, як на службі в мене, А так, мов кожного була се справа. Усї ви Гекторами поробились. Ідіть же в місто та жінок цілуйте, І друзям вашим слазою хвалїтесь, Як вам вони з веселими сльозами Крівцю запеклу обмивати будуть І цілуватимуть шановні рани. Дай руку!...
