- Грає на лівому краї.
- Що ви кажете? - жахнувся чоловічок.- Кадя на лівому краї? Як це зрозуміти, перепрошую? Адже це нечу-вапо!
- Але так воно є. А в центрі грає Бургр.
- Свята діво Маріє! - заголосив пан Сало.- Що ж це буде? Богородице! Захисника ставлять у напад! Адже це… це проти всіх законів, проти бога, проти природи - ставити цих гравців на такі місця! Ви не жартуєте, пане?
- Анітрохи! Можу вам сказати, що саме зараз Бургр відпасував м’яч Гохману, якого поставили правим півсереднім, а… Гохман саме втратив м’яч.
- Як! - заревів пан Сало.- Гохман грає півсереднім… Ну, це… Я з цим не можу погодитися, прошу вас… Такий склад керівництво не мало права виставляти. Ще існують закони, прошу вас…
Чоловічок схопився за голову і застогнав:
- Нічого не розумію! Кадя на краї! Коли кілька років тому в центр ставили Коленатого, я тоді думав: “Ну, коли вже дійшло до такого, то це кінець світу”. Це був такий цинізм, на який справедливий бог не міг дивитися спокшйо* і на чеський футбол посипалися дошкульні удари. Самі згрішили, самі й терпимо. Але керівники поплатяться за це і спокутуватимуть вічно! Вони будуть смажитися в пеклі на воші…
Пан Сало ридав, сльози котилися по його щоках. Якийсі” пан, не маючи сил дивитись на його муки, докірливо сказав Еманові: ^ ~ ‘ ‘
- Ганьба так знущатися з людини! Ви поводитесь непристойно!
Вія дбайливо взяв чоловічка в обійми і посадовив собі на плечі.
- Слава Кадьові! - заверещав чоловічок.-Слава тобі, великий слави сину, слава чехословацькому левові!
А коли добрий пан поставив чоловічка на землю, той покивав докірливо пальцем на Емана і сказав:
- Ви обдурили маленьку людину, пане, гріх вам. Я щойно думав: Кадя на краю - та де там! Ну, ну… тепер все гаразд. Кадя порядкує в центрі нападу, як належить. Це добре. Я схвалюю.
Та Еман не слухав його, його думки були звернуті до пана Начерадця. Пан шеф, здається, не порозумівся з якимсь паном у мисливському капелюсі. Еманів шеф тримав суперечника за вилоги піджака і трусив так, що в того мисливський капелюх хитався на голові.
- Що, що? - кричав пан Начерадець.- Мудри, кажете? Мудри - хороший гравець? І це ви сказали мені? То я вам скажу, пане, і запам’ятайте собі, пане, якщо вас хто-пебудь спитає: може, Мудри і хороша людина, але хорошим гравцем він ніколи не…
“Знову бешкетує,-подумав пан Габаско стурбовано.- Такий старий, а поводиться наче мала дитина. Тільки-но випущу його з ока, одразу щось утне…”
