- Молодий чоловіче,- сказав дід докірливо,- негарно знущатися з старої людини. Це великий гріх. Це фривольні жарти злостивців, які бажають нашому народу загибелі. Коли вам тут не подобається, чому не їдете до Палестини?
Пан Начерадець аж затрусився від такої образи: вія намагався пересвідчити старого в своїй щирій прихильності до “Славії”. Але дід суворо насупив брови, дивився на поле і не відповідав.
Пая Начерадець махнув рукою і подумав собі: “Як ми можемо виграти, коли маємо таких недоумкуватих прихильників!”
ТЕОРІЯ ФУТБОЛА І ДЕЯКІ ПОГЛЯДИ НА ЛІТЕРАТУРУ
У перерві між таймами до пана Начерадця повернувся знову добрий гумор. Рахунок 2 :1 на нашу користь. Душа гладкого пана розправила крила і намірилася злетіти під хмари. Він ще й ще смакував у думках ті два гола, забитих “Славією”. Зрівняв рахунок з штрафного Свобода, а згодом Пуч з подачі Шолтиса забив чудовий гол.
Серед глядачів панує сонячний радісний настрій. Вздовж бар’єрів проходжаються прекрасні пані з прекрасними панночками. Пані гордовиті і рум’яні, а панночки щебечуть. Продавці в білих куртках виводять відчайдушно і жалібно: “Горіховий шоколад, цукерки, жувальна гума!” Інші білі куртки вторять гучним баритоном: “Гарячий чай, лимонад; пиво, сосиски!”
Гладкий пан дивиться на слов’янського діда, який держить в руках кульок і з задоволенням жує арахіс так, що аж щелепи випинаються. В срібному волоссі бороди заплуталися шкаралупки. Пан Начерадець відчув симпатію до цієї сивої бороди.
“Він не такий поганий,- подумав пан Начерадець розчулено,- він же хотів, щоб було якнайкраще. Скажу йому, “щоб не сердився на мене. Ми обидва - сини цієї землі і хочемо, щоб все служило для її прославлення, а не для загибелі”.
Його увагу привернули двоє чоловіків, які так і сипали вченими словами. Один з них мав самовпевнені вуса, і його бас рокотав рішуче і переконливо. Другий був вузькоплечий інтелігент з кучерявою і ріденькою шевелюрою. За окулярами блимали короткозорі очі. Він пищав здавленим тенорком, в якому бриніла їдка іронія. ‘
- То що ви на це скажете?- питав бас.- Які ваші враження?
Кучерявий махнув рукою.
- Не знаю, що ви бачите в цій забаві,- засинів він.- Гидко дивитися, що стільки народу присутні на такому видовищі. Можу закластися, що навіть кожний сотий з цього натовпу не знає найвидатніших представників нашого мистецтва, не знає їхніх творів, які є гордістю нашої культури.
- Ви перебільшуєте,- сказав бас.
- Анітрохи,- сказав кучерявий,- в стародавній Греції все місто збиралося, щоб подивитися на виставу Есхілової трагедії. А за новітніх часів двадцять тисяч глядачів збираються, щоб подивитися, як двадцять два гладіатори б’ються за м’яч. Що за/часи!
- Може, ви маєте рацію,- припустив бас,- а все-таки я гадаю, що ви трохи несправедливі до футбола. Звісно, мистецтво не таке небезпечне, як футбол. Але і в літературі ми бачимо численні порушення чесної гри, приховані та явні
