грубощі.
- Звичайно, але в літературі іде боротьба за вищі цінності. .
- Можливо. Але футбол - чесніший. Погляньте, боротьба тут розгортається перед уважними очима тисяч глядачів. Кожний з них може посвідчити, чи правильно було проведено гру, чи пройшов матч на належному рівні, чи були гравці у формі, чи кожний з них приклав усі сили для спільного діла. У футболі найголовніше не зовнішні ефекти, не трюки на публіку, а цілеспрямована і точна гра. Вимагається, щоб кожний гравець віддав усе для команди, для загальної користі. .
Промовець замовк. Пан Начерадець подивився на нього з пошаною.
“Вчений,- подумав він,- як він вміє все гарно подати!”
-^Певна річ,-вів далі бас,-і в футболі з’являються примадонн, які вередують, мають свої примхи. Коли хочуть грати - грають. Не хочуть - удають з себе розчарованих і вкрай стомлених. Вони розбещують своїми забаганками команду. І чим більше вони втрачають майстерності, тим більше схильні політикувати. Правда, їм може бути виправданням те, що їхнє майбутнє безнадійне. Поки перебувають у формі, тішаться славою і популярністю. Коли їх відраховують з команд, вони пропадають десь у сільських клубах, і з плином часу їхні імена повністю стираються з пам’яті людей. Мало хто зараз пам’ятав імена колись славетних гравців.
“Це неправда,-обурився мовчки пан Начерадець,-і сьогодні кожний знає, хто були Кошек, Баумрук, Бєлка та інші”.
- Тим паче,- розумував молодий добродій,- як у літературі, так і у футболі на результатах праці митців наживаються ділки. Славним митцям принаймні чіпляють меморіальні дошки на рідному домі, але славним футболістам не ставлять пам’ятників у міських парках, їх не обирають членами Академії.
- Цього ще не вистачало,- зареготав кучерявий.
- Подивіться,- розводився його друг,- на стадіоні, як і в мистецтві, ми маємо суддю - бовдура, підкупленого суддю, упередженого суддю, який крізь пальці дивиться на нечесну гру декого… ви його бачили. Він мало відрізняється од свого колеги в мистецтві. Він також переоцінює значення своєї особи, часто прибуває на стадіон останнім, коли вже обидві команди на місці. Примушує себе чекати. Залюбки фотографується. Його натхненне обличчя дивиться зі сторінок ілюстрованих журналів. Він позує разом з футболістами, а суддя в галузі мистецтва любить фотографуватись у власному кабінеті, задумливо дивлячись у розкриту книгу, або перед порталом в стилі барокко, з дружиною або з чистопорідною німецькою вівчаркою…
- Ідуть, ідуть…-нетерпляче перебив його кучерявий,
ПРИМИРЕННЯ ПАНА НАЧЕРАДЦЯ З ДІДОМ
У другому таймі рахунок не змінився. Перший інтелігент хотів розводити свою теорію далі, але побачив, що друг його не слухає, а витягнувши шию, наче голодне пташеня з гнізда, короткозорими очима слідкує за швидкими переміщеннями гравців. Навколо нього утворився порожній простір, бо кучерявий метушився і весь час хвицав ногами.
Наприкінці гри Шолтис обійшов захисників, але його чудовий удар успішно перехопив воротар “Адміри” Францл.
