Під зливою ударів старий пригнеться до землі. І тоді пан Шефелін приступить до здійснення четвертого пункту: стане колінами пану Габаскові на груди, рватиме йому сиве волосся і душитиме його аж до посиніння. .
Далі програма була така: старий з Цимбуркової вулиці сконає. Душа його піднесеться над рідним містом, трошки затримається в повітрі, щоб розпрощатися з місцями своїх дитячих забав, а потім полетить в ласкаві обійми бога.
А що робитиме страшний пан Шефелін далі? Месник запалить перини і в диму пожежі на уламках домашніх речей пана Габаска танцюватиме переможний танок. Потім піде і віддасть себе у руки правосуддя. На цьому програма буде вичерпана.
Здавалося, старий Габаско відчув щось недобре, бо позадкував до вікна, щоб покликати на допомогу. Але пан Шефелін заступив йому дорогу.
В цю критичну мить до кімнати увійшов Еман-молодший.
Легковажний юнак поздоровкався з батьком словами:
- Привіт, тату, що буде на обід?- і подивився допитливо на пана Шефеліна.
Старий несказанно зрадів ї ніжно сказав:
- Еманку, оце пан Шефелін хоче тобі розповісти новину*
Потім потер руки і додав:
- Приємної бесіди, панове, а я краще постою осторонь*
Пан Шефелін почав світську бесіду:
- Ти, негіднику, мерзотнику такий, ми вже колись здибалися, і я тобі сказав, щоб ти мені на очі не показувався, покидьку мерзенний, а тепер, бандите, від мене не втечеш, відчуєш мою важку руку!
- Пане,- перехопив слово Еман,- я бачу, що вам важко говорити. Що ви хотіли мені повідомити?
- Я прийшов тебе вбити,- пояснив пан Шефелін мету свого візиту.
- Он як?- здивувався молодий пан.- Чому ж так одразу?
- Він ще питається! - розлютувався дикий пан.- Зганьбив мою дочку і удає з себе невинного хлопчика!
- Як це я міг зганьбити вашу дочку?
Пан Шефелін підступив до Емана впритул, обоє майже торкалися один одного носами. Ще трохи, і мало б статися коротке замикання, бо пан Шефелін, здавалося, був заряджений електрикою.
- Ти не знаєш,- засичав він,- що Емілька чекає дитину і ти цьому причина? Ти зробив їй це! На коліна, грішнику, і покайся в своїх гріхах!
