Таж я кажу, гаразд. Облиште вже про це. Не дасте і не треба. *
- Та вже ж не дам. Я був би останнім телепнем. Дармоїди годувати? А зась. І ще тобі скажу ось що: я оженюся, от тоді побачиш. Ти в мене взнаєш. Візьму вдову Уголічкову.
- То беріть собі вдову - і гаразд.
- Т-и-и! Ще раз скажеш мені “гаразд”, так я її сьогодні ж і приведу.
То й гаразд. Може, з вдовою краще можна буде цо-ролумітися, ніж з вами. .
- На це не розраховуй. Либонь не знаєш удів! Така пдона буде з тебе сукати мотузки і той “гаразд” ти геть чисто забудеш. ‘
- Та будь ласка. Не боюся я жодної вдови. Чи не роги попа мала б носити, щоб я її боявся? Все гаразд.
- То ти такий? Не тільки на батька рота роззявляєш, “л о й напроти матері таке дозволяєш?
- Та чому дозволяєш? Я ще нічого не сказав. Я лише кажу, що і перед удовою встою. Вона не зможе внести смуту в наші лави. А ви могли б уже відучитися від даремної балаканини і жестикулювання. Це свідчить про вашу недисциплінованість…
- Ти, бовдуре, гульвісо нещасний, я тобі..”
- Ну, то й гаразд, тату!
Син повернувся і поважно вийшов з дверей.
ЯК ПОПАСТИ НА ФУТБОЛЬНИЙ МАТЧ
Вийшовши з дому, Еман замислився. Де дістати гроші на квиток? Коли б це не неділя, можна було б десь під-халтурити. Приятелі, яких він просив позичити йому, відповіли холодною відмовою: Еман ніколи не квапився повертати борги. Був би тут хоча б друзяка Ваціна-Лосось або принаймні його двоюрідний брат Ваціна-Ручка. Але обидва відсиджували у в’язниці на Панкраці через якусь там пограбовану касу на Сміхові. Щоправда обидва вони несосвітенні негідники, краще не мати з ними справи, щоб не вскочити в якусь халепу. їхні фотографії мають у поліцейському управлінні, і тільки-но щось трапиться, братів одразу знаходять. І тих, хто з ними товаришує, теж мають на прикметі.
Проте обидва Ваціни - благородні люди і мають добре серце для кожного; на гроші не скупляться. Не залишать друзів у біді.
Бман махнув, рукою. “Що вдієш,- зітхнув він,- тепер їм треба відбути свої вісімнадцять місяців, а мені потрібна монета негайно”.
Отак розважаючи, він дійшов аж до Летни. На стадіон “Славія” сунули натовпи людей. На флагштоку понад трибуною майорів прапор.
- Цікаво,- сказав собі Еман,- хто витягне жереб. “Славії” завжди в цьому щастить. Значить, “Вікторка” гратиме проти вітру. “Славія” буде аж перериватися, щоб виправити свою підмочену репутацію.
