- Тебе чекати до обіду? - питає вона, передаючи мені подвійну канапку із «Шахтарською» (чому вже, наприклад, не «Тупорильною» чи «Бикоподібною») ковбасою та двома яблуками.
- Не знаю. Якщо сьогодні даватимуть гроші і буде черга до каси, то я точно не встигну, бо ввечері маю виставу. А якщо грошей не буде, то обов'язково прийду.
- Ну, то дивись, я борщ варю...
- Ти у мене чудова! - ще раз цілую й обнімаю дружину, потім швиденько граюся з донечкою у «баран-баран-буц», цілую, обнімаю і її, а вже за кілька хвилин знову вступаю у тихий листопадовий день.
На мені чорний, цілком чегеварівський берет і міцні армійські чоботи англійського зразка, а ще зелена армійська куртка американського спецназу - моя гордість і пиха. На цю справжню американську куртку, яка коштувала аж сімдесят доларів, я заробив на минулорічних новорічних виставах у палаці «Україна», де удавав півника в квартеті «Бременських музик». Отаке, бляха-муха, акторське життя, щоб отримати право носити справжню чоловічу річ, треба ледь не три тижні скакати «півником» перед слинявою дітворою і батьками, очманілими від бухла й салатів «Олів'є», та й самому бухати, аби потопити в алкоголі відразу до себе, яка виникає від усвідомлення того проституювання, яким примушує займатися тебе доля, аби заробити на хліб щоденний. «Жінка актриса -більше ніж жінка. Чоловік актор - менше ніж чоловік», - згадую слова Річарда Бартона, але мені від того стає ще гірше і я, аби відволіктися від сумних думок, вдаюся до гарного методу покращення настрою, який і вам рекомендую.
Ідучи дорогою на роботу, я починаю глибоко дихати, на деякий час затримуючи у легенях повітря й з кожним видихом уявляючи, як з мене виходить увесь негатив. У такий спосіб за десять-п'ятнадцять вдихів-видихів я відчуваю, як потроху мій розбурханий душевний стан стабілізується. Світ повертається до мене своїми звуками й фарбами, і я знову починаю бачити й відчувати не те, що коїться у мене в душі, а те, що знаходиться навколо.
А бачу я навколо старі пошарпані будинки, і розбиті дороги, і радянську будівлю заводу «Арсенал», і якісь іржаві металеві гаражі, які стоять у дворах колись красивих, а тепер; занедбаних купецьких будинків, і недолугі похилені парканчики, розбиті під'їзди, та старі іржаві «атєчєствєнні» автомобілі.
Навколо лежить напівзруйнована занедбана пострадянська країна, якій немає кінця і краю. Я згадую сюжет у телепрограмі, з якого довідався про одну з найголовніших причин, чому маємо таку кількість поганих доріг та напівзруйнованих будинків. І справа не в недбалості будівничих чи в тотальному економічному шахрайстві працівників ЖКХ. Справа в кліматі. За статистикою в середньому на Україні за осінньо-зимовий період стовпчик термометра переходить межу нуля в бік морозу й у зворотному напрямку близько 16-ти разів. Б той час, як у Європі цей показник становить в середньому 5-6 разів, а у скандинавських країнах усього 3-4 рази. Тобто в наших широтах вода замерзає й розморожується, замерзає й розморожується чи не втричі частіше ніж, приміром, в Бельгії, Нідерландах чи Німеччині. А це значить, що у наших шпарин на дорогах втричі більше шансів розширитися за зиму й перетворитися на калабані, а у цеглин - розтріскатися. От вам цілком вірогідна відповідь, чому у нас погані дороги й розхитані будинки. А також емоції, характери, вчинки, політикум, думки, сімейні стосунки, валюта, освіта, економіка, література, театр, чому ми маємо такі «підірвані» характери, що постійно хитаються з боку в бік від надмірних лінощів до нечуваного трудоголіз-му, від тотального алкоголізму до стовідсоткової тверезості, від повної толерантності до радикальної ненависті. І не в ментальності справа, вірніше, не тільки в ній, а в кліматі.
Проте я не перекладаю на клімат відповідальність за вади власного характеру, ні, я даю собі раду, що я дійсно не ідеал з усіма своїми забобонами, рефлексіями та емоційною нестійкістю. Але такий вже я уродився. Орест Лютий - українець нової доби, маргінал та інтелектуальний збоченець, артист та письменник, поет та сценарист, а також відданий патріот, що йде дорогою до метро, роздумуючи над проблемами впливу клімату на характери народонаселення України.
