/>

634] Лиже по черзі і так їх тільця язиком виправляє.

635] [304]Біля цієї картини він Рим зобразив і додав ще,

636] Як сабінянок умкнули із місць глядачів на великих

637] Іграх у цирку, з законом незгідно, й війна розгорілась

638] Наново між Ромулідами й Тацієм, вже постарілим,

639] Що на чолі був у курів суворих. Царі після бою

640] При олтареві Юпітера збройні стоять і тримають

641] Чаші в руках та єднаються в спілку, свиню заколовши.

642] [305] Біля цієї картини квадриги швидкі у розгоні

643] Метта надвоє роздерли (ой, треба було, мій альбанцю,

644] Слова додержать), там Тулл, шматуючи зрадника тіло,

645] В лісі розкидав його, аж кров'ю шипшини стікали.

646] [306]Далі було, як звелів він Порсену Тарквінія знову

647] Після вигнання прийняти і як він військом великим

648] Місто обліг, а потомки Енея на меч поривались,

649] Щоб боронити свободу. А він, невдоволений з того,

650] Ніби грозить, що Коклес та наважився міст зруйнувати,

651] Й Клелія, пута порвавши, посміла ріку переплинуть.

652] [307]Зверху Манлій стояв, оборонець тарпейського замку,

653] й храм заслоняв, і нерушно тримав Капітолій високий;

654] Свіжою стріхою їжилась Ромула царська домівка.

655] Срібний гусак літав там у сінях золотосяйних

656] І сповіщав, що галли надходять, що вже на порозі.

657] Через гущавину, в темінь сповиті, з'явилися галли

658] І оточили твердиню — їм темрява ночі сприяла.

659] Кучері в них золоті, і одіж їх золотом сяє,

660] Світло–смугасті військові плащі, а шиї в них білі,

661] Мов молоко, в золотому окіллі; вимахує кожен

662] Парою списів альпійських, а в довгих щитах вони захист

663] [308]Мають собі. Він вирізьбив там і громаду салійську

664] В танці святому, і голих луперків; у них гостроверхі

665] З вовни шапки, і щити зобразив, що із неба упали.

666] Чисті матрони везуть через місто у повозах зручних

667] [309]Святощі їхні. А далі іще показав він виразно

668] Тартара царство, також глибоченний передсінок Діта

669] Й кари за злочини; теж, Катіліно, й тебе, як на грізній

670] Скелі висиш і тремтиш ти від фурій. Окремо — побожні,

671] З ними й Катон, що закони складає. Між всім цим широке

672] Граюче море із золота, й пінились сивії хвилі,

673] Й сріблом довкола дельфіни блищали, міцними хвостами

674] Глибоко хвилю горнули і піну шумну розсікали.

675] [310]Мідний флот було видно всередині,— битва актійська:

676] Берег Левкади, усіяний весь вояками, а хвилі

677] Золотом сяють. Сам Август Цезар веде італійців,

678] З ним і сенат, і народ, і пенати, й великі богове.

679] Він на кормі височенній стоїть, а обабіч з обличчя

680] Радісна ясність палає і батьківська зірка над тім'ям[311].

681] Далі за ним — Агріппа величний веде своє військо,

682] Вітром попутним боги йому з неба сприяють. На ньому

683] Славна відзнака воєнна— з носів корабельних

Вы читаете Енеїда
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×