залізну,

38] Влазьте на мури, бо ворог вже близько, агей!» Із великим

39] Гамором тевкри до кожної кинулись брами і швидко

40] Мури усі зайняли. Так звелів їм Еней на відході,

41] Найрозумніший керманич: коли б приключилась без нього

42] Злая пригода якась, щоб не сміли до бою рушати

43] В поле, ряди шикувати, нехай бережуть лише табір,

44] Валом хай мур забезпечать. Хоч честь їх манила й завзяття

45] Битись рукопаш, та згідно з наказом по баштах засіли,

46] Позачинявши всі брами, й на ворога збройно чекали.

47] Турн же помчався вперед, обганяючи лави неспішні,

48] Й вершників двадцять із ним прибули аж до самого міста.

49] Кінь–бо фракійський[328] під ним виграє, весь у яблуках білих,

50] На золотому шоломі багряний красується гребінь.

51] «Хлопці,— гукнув він,— хто перший зі мною на ворога гряне?

52] Ось вам!» — і списа свого, розмахнувшись, метнув[329] у повітря:

53] Знак це — до бою! — і гордо влетів він на поле. Цей заклик

54] Всі підхопили і з окликом грізним за ним подалися.

55] Дивно їм те, що збентежились тевкри і в поле не вийшли,

56] Зброю об зброю не вдарять з мужами, а табір боронять.

57] Занепокоєний, їздить довкола конем і шукає

58] Турн, чи не знайдеться доступ до міста якийсь непомітний.

59] Так, як під повну вівчарню десь крадеться вовк серед бурі

60] Й серед дощу під кошарою виє у північ глибоку,—

61] Під матерями мекечуть ягнята, а він, кровожерний,

62] Гнівом лютує на них, недосяжних,— дратує шалений

63] Голод його, бо горлянка без крові давно пересохла,—

64] Так от у люті й рутул[330] запалав, як побачив ті мури

65] Й табір, аж біль його кості твердії почав припікати.

66] Як доступитись — не знає і як йому схованих тевкрів

67] Вибити з–поза валів і в поле погнати відкрите.

68] Спершу на флот нападає, що з боку під табором крився,

69] Греблями був загороджений всюди й притоками річки.

70] Зве товариство своє розшаліле вогонь підкладати,

71] Й сам із жагою запалену сосну у руки хапає.

72] Миттю всі кинулись разом (їх наглить і Турна присутність),

73] Всі юнаки смолоскипами димними вмить запаслися.

74] Вогнища геть розхапали; тріщить головня смоляниста,

75] Іскрами й попелом сипле Вулкан аж до самого неба.

76] Музи, скажіть, хто з богів відвернув ту від тевкрів пожежу

77] Грізну, від їх кораблів хто великий вогонь той відкинув?

78] Давня то все давнина, та лунатиме слава ця вічно.

79] Ще як на їді фрігійській Еней готував собі судна

80] Й ладивсь на море глибоке пуститись, то, кажуть, богиня,

81] Берекінтійська мати, Юпітера цими словами

82] Стала просити: «Мій сину, подай же, чого я благаю,

83] Мати твоя дорога, бо ти нині володар Олімпу.

84] Бір був сосновий у мене, від довгих років мені любий,

85] Ліс на верхів'ях гори, де приносили жертви для мене;

86] Чорні там сосни росли і стовбурів повно

Вы читаете Енеїда
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×