погрому

527] Тут він накоїв, кого із героїв послав він до Орка:

528] Разом зі мною велику ви книгу війни розгорніте,—

529] Бо й пам'ятаєте все ви, богині, й нагадувать владні.

530] Високо башта здіймалася вгору, мости на ній зверху[347],

531] В вигіднім місці; й тому–то громадою бились за неї

532] Всі італійці, і сил вони, й способів всіх докладали,

533] Щоб її знищить. Троянці ж від себе крізь вікна у стінах,

534] Оборонялись, густо стріляли й каміння метали.

535] Сміливо Турн запустив смолоскип, і стіну обгорнуло

536] Полум'я, й, вітром роздмухане, далі по дошках побігло,

537] І, надпаливши одвірки, на них розгорілося дуже.

538] Заметушилась залога і марно шукала рятунку

539] З того нещастя. Як стовпились всі і назад подалися

540] В той бік, куди ще вогонь не дійшов, то раптом вся башта

541] Під тягарем завалилась, аж небо усе затріщало.

542] Всі, напівмертві уже, полетіли на землю, а зверху

543] Башти тягар придавив. Зброя власна всіх наскрізь прошила,

544] Балки тверді розчавили їм груди. Один лиш Геленор

545] Вирвавсь та Лікос. Із них молоденький Геленор, якого

546] Мати рабиня Лікімнія в тайні на світ породила

547] Владарю Лідії й збройного згодом послала під Трою

548] Всупереч батьківській волі,— був з голим мечем він, безславний,

549] З легким щитом без прикрас. Отож як довкола побачив

550] Тисячі воїнів Турна у лавах і лави латинців,—

551] Наче той звір, що стрільцями оточений густо, вже чує

552] Смерть неминучу, і в шалі летить на наставлену зброю,

553] Й понад ловецькі списи височенним рятується скоком, —

554] Так і юнак оцей, смерті у вічі заглянувши, кинувсь

555] Між ворогів у середину, де найгустіш було зброї.

556] Лікос, далеко сильніший в ногах, утікати наміривсь

557] І поміж збройних ворожих рядів підбігає до муру.

558] Ось до вершка вже підлізе і вхопить за дружнії руки.

559] Та доганя його Турн, і списом загрожує гострим,

560] І переможно кричить: «Невже ти гадав, божевільний,

561] З рук наших вирватись легко?» — і з муру його уже тягне

562] Й так, як він висів, з великим уламком стіни одриває.

563] В пазурі гнуті Юпітерів так зброєносець[348] вхопивши

564] Зайця чи лебедя білого, вгору летить з ним, чи Марсів

565] Викраде вовк[349] із стайні ягнятко, і мекає довго

566] Мати за ним. Крик і гомін навколо. Рови засипають

567] Валом, а інші дахи закидають вогнем смолоскипів.

568] Іліоней величезним уламком скали убиває

569] Ззаду Луцетія, що підпалить уже браму збирався;

570] Ематіона — Лігер убив, Корінея — Азілас;

571] Добре той з пращі ціляв, а цей непомітно із лука

572] Стрілами здалека бив. Кайней убиває Ортіга,

573] Турн — переможця Кайнея, ще й Ітіса, й Клонія вбив він,

574] І Діоксіппа, й Промола, й Сагара, вбив також Іданта,

575] Що нагорі був на башті; а Капій Пріверна

Вы читаете Енеїда
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×