line />
123] Військо й тірренське, всілякого роду, озброєні, наче
124] Грізний їх Марс викликає до бою. Поміж тисячами,
125] Сяючи золотом та багрецем, їх вожді пробігають.
126] Був тут Мнестей, Ассарака нащадок, хоробрий Азілас,
127] Славний був витязь комонний Мессап, покоління нептунське.
128] Знак лиш дали, і кожен зайняв своє місце. Вбивають
129] Ратища в землю й щити опирають. Цікаве жіноцтво
130] Вибігло й чернь безборонна, і древні діди теж обсіли
131] Башти й покрівлі домів, інші товпляться в брамах високих.
132] Зверху гори, яка нині Альбанською зветься,— тоді ще
133] Ймення не мала, ні слави й хвали,— в тому часі Юнона,
134] Все оглядаючи перед собою, на поле дивилась.
135] Бачила там і лаврентів ряди, і троянців загони,
136] Й місто Латина. Богиня до Турна сестри[440], теж богині,
137] Що під опікою в неї озера і ріки шумливі
138] (Сам бог Юпітер її наділив, ефіру владика,
139] Честю цією за те, що забрав її цноту дівочу),
140] Так промовляє: «Німфо, окрасо річок, наймиліша
141] Серцю моєму, ти знаєш про те, що з усіх латинянок,
142] Тих, що в Юпітера, духом великого, мали невдячне
143] Ложе, тебе я єдину взяла і з охотою в небі
144] Місце дала тобі. Знай же про біль твій, щоб ти не жалілась
145] Потім на мене, Ютурно. Лиш поки здавалось, що доля
146] Лагідна й парки на те дозволяють, щоб справи латинські
147] Добре стояли, я Турна і мури твої боронила.
148] Нині я бачу, що цей молодець на зустріч невірній
149] Долі іде, що день парок і сила ворожа вже близько.
150] Я на цю битву й на ці договори не можу дивитись.
151] Ти, якщо маєш відвагу що вдіять для брата, то швидко
152] Йди туди, так і належить сестрі. Але, може, ще прийдуть
153] Кращі часи для нещасних». Заледве сказала слова ті,
154] Сльози рясні у Ютурни з очей полилися. Без ліку
155] Б'є кулаками себе вона в груди свої благородні.
156] «Це не на сльози пора,— їй Сатурнова донька Юнона
157] Каже,— йди швидше і брата рятуй, якщо можна, від смерті,
158] Може, війну ще продовжиш, укладений договір зірвеш.
159] Я тобі раджу, відважся». Дала настанови й лишила
160] В сумніві, дуже схвильовану, з раною в серці, у смутку.
161] Ідуть тим часом царі. Премогутню особу Латина
