рідина поступово утворить масу тридцять- сорок футів заввишки і кількасот ярдів завдовжки. Власник електростанції - компанія
із часом ця система зможе вловлювати до 90 відсотків. Початкова вартість проекту становить близько 73 мільйонів доларів. Але якщо він виявиться успішним, то цю модель можна буде швидко поширити на інші електростанції, зокрема на чотири гігантські вугільні електростанції, що розташовані поблизу й сукупно генерують 6 мільярдів ват енергії (через них цю місцевість прозвали Мегаватною Долиною). У цій схемі залишаються деякі невідомі: не ясно, чи вуглекислий газ поступово мігруватиме, чи, може, він з’єднається з водою і, чого доброго, утворить вугільну кислоту, яка може отруїти ґрунтові води. Втім, якщо експеримент вдасться, то цей метод цілком може стати складовою комплексу технологій, за допомогою яких людство стримуватиме глобальне потепління.
• Генна інженерія. Іще одна пропозиція полягає в тому, щоб створити за допомогою генної інженерії такі форми життя, які б могли поглинати великі кількості вуглекислого газу. Один завзятий прибічник такого підходу - Дж. Крейґ Вентер, котрий зажив слави й багатства тим, що винайшов швидкісні технології, які дали змогу секвенувати геном людини на кілька років раніше від запланованого терміну. “Ми розглядаємо геном як програму, чи навіть операційну систему клітини”, - каже він.15 Мета Вентера - переписати цю програму, тобто генетично модифікувати мікроорганізми або й навіть створити їх майже з нуля, так щоб вони поглинали вуглекислий газ із вугільних електростанцій і перетворювали його на корисні речовини, зокрема природний газ. Він зазначає: “На нашій планеті вже зараз є тисячі, а то й мільйони організмів, які вміють це робити”. Фокус полягає в тому, щоб модифікувати їх таким чином, щоб вони могли підвищити свою продуктивність, а також жити в умовах вугільної електростанції. “Ми думаємо, що ця галузь має всі шанси замінити нафтохімічну промисловість - можливо, вже за десять років”, - оптимістично каже Вентер.
Фізик із Прінстонського університегу Фріман Дайсон пропагує інший варіант - створення генетично модифікованих дерев, які б інтенсивно поглинали вуглекислий газ. Він заявив, що трильйона таких дерев, імовірно, вистачило б, аби контролювати вміст вуглекислого газу в повітрі. У статті
запропонував створити “вуглеводневий банк дерев, що швидко ростуть”16, аби регулювати рівень вуглекислого газу.
Однак у цьому разі -- як і завжди, коли планується застосовувати генну інженерію в широкому масштабі, - треба зважати на можливі побічні ефекти. Новостворену форму життя неможливо вилучити з середовища так само, як можна вилучити з обігу, приміром, невдалу модель авта. Потрапивши в природне середовище, генетично модифікована форма життя може вплинути якимсь неочікуваним способом на інші форми життя - зокрема витіснити місцеві види рослин і порушити усталену рівновагу харчового ланцюжка.
Прикро, але політики наразі не виявляють жодного бажання профінансувати хоч якийсь із цих проектів. Однак рано чи пізно проблема глобального потепління настільки загостриться, що політики будуть змушені вдатися до котрихось із них.
Критичними будуть кілька наступних десятиріч. До середини сторіччя ми, очевидно, перейдемо здебільшого на водневе паливо; поєднання термоядерної, сонячної та інших видів відновлюваної енергії істотно зменшить залежність економіки від викопного палива. Ринкові механізми й удосконалення водневих технологій мали б забезпечити нам розв’язок проблеми глобального потепління на довшу перспективу. Небезпечний період триває тепер - до настання водневої ери. В близькому майбутньому викопне паливо й надалі залишатиметься найдешевшим джерелом енергії - відтак глобальне потепління становитиме загрозу ще принаймні кілька десятиріч.
