космічний човник передбачалося зняти з експлуатації 2010 року і замінити 2015 року новою ракетною системою з назвою
Однак відтоді економіка космічних польотів істотно змінилась - особливо через Велику рецесію, яка спустошила бюджет майбутніх космічних місій. Комісія Огастіна у своїй доповіді президентові Бараку Обамі 2009 року зробила висновок, що за сучасного рівня фінансування попередній план виконати неможливо. 2010 року президент Обама, взявши до уваги рекомендації Комісії Оґастіна, закрив і програму
ПОСАДКА НА АСТЕРОЇД
Комісія Оґастіна запропонувала у своїй доповіді так званий гнучкий шлях, що охоплює декілька скромних цілей, які не вимагають надто багато ракетного палива, - наприклад, подорож до близького астероїда, який саме пролітатиме повз Землю, або ж подорож до місяців Марса. У доповіді було зазначено, що можливо, такого астероїда ще навіть немає на наших картах неба; це може бути якийсь блукаючий астероїд, що його відкриють у близькому майбутньому.
Проблема полягає в тому, йшлося в доповіді Комісії, що вартість ракетного палива, яке потрібне для посадки на Місяць - а тим більше на Марс - і повернення назад, була б непідйомною. Тим часом астероїди й місяці Марса мають дуже слабке гравітаційне поле, тому польоти до них не потребували б стільки ракетного палива. У доповіді Комісії Оґастіна згадувалась також можливість відвідання точок Лагранжа, тобто таких місць у відкритому космосі, де сили тяжіння Землі й Місяця взаємно нейтралізуються. (Можливо, ці точки слугують таким собі космічним звалищем, де назбирались космічні уламки від початку існування Сонячної системи, тож астронавти могли б знайти там цікаві камені, що походять із часу формування системи Земля-Місяць.)
Посадка на астероїд справді була б недорогим проектом, оскільки астероїди мають дуже слабке гравітаційне поле. (Це також становить причину того, що астероїди переважно мають неправильну форму, радше ніж круглу. Всі великі об’єкти у Всесвіті - зірки, планети й місяці - круглі, тому що сила тяжіння рівномірно стягує їх до центру. Усяка неправильність у формі планети поступово зникає водночас із тим, як сила тяжіння стискає її кору. Однак сила тяжіння астероїда настільки слабка, що не може стиснути його в кулю.)
Один із можливих об’єктів для такої місії - астероїд Апофіс, що пройде небезпечно близько від Землі 2029 року. Апофіс має в перерізі близько 1000 футів - як великий футбольний стадіон; він наблизиться до Землі настільки, що, фактично, пролетить попід деякими нашими штучними супутниками. Залежно від того, як зміниться орбіта цього астероїда внаслідок взаємодії з Землею, він може повернутися 2036 року, і є навіть малесенька ймовірність (один шанс зі 100 000), що тоді він зіткнеться з Землею. Якби таке сталося, цей удар мав би силу 100 000 хіросімських бомб - достатню, щоб знищити територію завбільшки як Франція вогняними бурями, ударними хвилями й розжареними уламками. (Для порівняння: значно менший об’єкт, розміром, мабуть, із багатоповерхівку, впав поблизу сибірської ріки Підкам’яна Тунгуска 1908 року; вибух мав силу тисячі хіросімських бомб і знищив 1000 квадратних миль лісу, ударну хвилю було відчутно на кілька тисяч миль. Крім того, в небі над Азією і Європою з’явилося дивне світіння, так що в Лондоні люди могли вночі читати газети.)
Сам політ до Апофіса не дуже обтяжив би бюджет НАСА, оскільки цей астероїд так чи інакше пролетить недалеко від Землі, однак посадка на нього може становити проблему. З огляду на слабке гравітаційне поле астероїда космічний корабель
