Фізика майбутнього

кроком ми намагатимемося з’ясувати, чи не йде від цих планет випромінювання, яке б могло свідчити про наявність розумного життя.

У 2001 році мільярдер з корпорації Microsoft Пол Аллен почав жертвувати гроші (на сьогодні це вже понад 30 мільйонів доларів), щоб активізувати проект SETI (Search for Extraterrestial Intelligence - Пошук позаземних цивілізацій). Завдяки цьому фінансуванню істотно збільшиться кількість радіотелескопів у радіообсерваторії Гет Крік, що розташована на північ від Сан-Франциско. Планується, що Антенна гратка Аллена складатиметься з 350 радіотелескопів; це буде найпотужніша система радіотелескопів у світі. Якщо в минулому астрономи спромоглися просканувати в пошуках розумного життя тільки трохи більше, ніж 1000 зірок, то Антенна ґратка Аллена дасть змогу збільшити це число в тисячу разів, тобто до мільйона.

Хоч науковці вже майже півсторіччя марно шукають сигналів від позаземних цивілізацій, два зазначені вище чинники тільки недавно надали проектові SET І такого потрібного імпульсу. Багато астрономів уважає, що в минулому цьому проектові просто приділяли занадто мало уваги й коштів. Завдяки новим ресурсам і даним SETI тепер перетворюється на серйозний науковий проект.

Теоретично можливо, що до кінця цього сторіччя ми виявимо в космосі сигнали від якоїсь розумної цивілізації. (Сет Шостак, директор Інституту SETI, сказав мені, що сподівається встановити контакт із такою цивілізацією в межах наступних двадцяти років. Мабуть, цей прогноз занадто оптимістичний, але можна доволі впевнено сказати: було б дивно, якби до кінця цього сторіччя ми не виявили в космосі жодних сигналів від інших цивілізацій.)

Якщо ж такі сигнали з’являться, то це може стати однією з найважливіших віх в історії людства. Голлівудські режисери люблять

сферу - неминуче продукує достатньо відпрацьованого тепла, щоб світитись інфрачервоним випромінюванням. Саме тому Дайсон порадив астрономам шукати зоряні системи, що випромінюють здебільшого інфрачервоне світло. (Утім, наразі таких систем не виявлено.)

Але звідси випливає нова небезпека: будь-яка цивілізація, чиє енергоспоживання виходить з-під контролю, може самознищитися. Отже, ми бачимо, що енергія й інформація - це ще не все, що треба для успішного розвитку цивілізації. Нам потрібна нова шкала, яка б ураховувала ефективність, відпрацьоване тепло і забруднення довкілля. Нова шкала, що враховує це все, грунтується на іншій концепції, яка має назву ентропія.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙ ЗА РІВНЕМ ЕНТРОПІЇ

В ідеалі, нам потрібна цивілізація, що зростає в сенсі енергоспоживання й опрацювання інформації, але робить це мудро, так, щоб її планета не стала нестерпно гарячою і не потонула в смітті.

Усе це дуже наочно зображено в діснеївському фільмі ВОЛЛ-І: в далекому майбутньому людство так забруднило і знівечило Землю, що просто покинуло весь цей безлад і переселилося в розкішні космічні кораблі, де веде легке й приємне життя, мандруючи в космосі.

І тут стають важливими закони термодинаміки. Перший закон просто постулює, що не можна одержати щось взамін за ніщо - тобто безкоштовного сиру не буває. Інакше кажучи, загальний обсяг матерії й енергії у Всесвіті незмінний. Але, як ми побачили в третьому розділі, другий закон термодинаміки - найцікавіший, і навіть може так статися, що колись саме він визначить долю розвинутої цивілізації. Другий закон термодинаміки полягає в тому, що загальна ентропія (безлад, чи хаос) завжди збільшується. Це означає, що немає нічого вічного; все мусить гнити, розкладатись, іржавіти, старіти чи розпадатись. (Ми ніколи не бачимо, щоб загальна ентропія зменшувалась. Приміром, ніхто ще не бачив, щоб смажені яйця