Спочатку пацієнт не впливає на місце перебування курсора, але бачить, як той пересувається. Методом проб і помилок пацієнт вчиться керувати курсором і вже за кілька годин може пересунути курсор куди завгодно. За якийсь час пацієнт уже вміє читати, писати електронні листи, грати у відеоігри. Теоретично, паралізована людина могла б виконувати будь-яку функцію, якою можна керувати за допомогою комп’ютера.
Донаг’ю почав з чотирьох пацієнтів - двоє мали травму спинного мозку, один переніс інсульт і ще один мав боковий аміотрофіч- ний склероз. Один з цих пацієнтів, паралізований від шиї донизу, навчився пересувати курсор лише за день. Сьогодні він уміє перемикати телевізор, пересувати курсор комп’ютера, грати у відеогру й читати електронну пошту. Крім того, пацієнти вміють керувати моторизованим інвалідним візком.
Для людей, що повністю паралізовані, ця технологія в близькому майбутньому означатиме справжнє чудо. Одного дня вони ув’язнені у своєму безпорадному тілі, а наступного дня - вже мандрують усесвітньою павутиною і спілкуються з людьми по всьому світу.
(Якось я був на урочистому прийомі на честь видатного космолога Стівена Гокінґа в Лінкольн-центрі у Нью-Йорку. Боляче було дивитися, як той сидить у своєму інвалідному візку, прив’язаний пасками, не здатний поворухнути нічим, за винятком кількох лицевих м’язів і повік, а асистенти підтримують його безвольну голову і возять повсюди його візок. Йому потрібно кілька годин, а то й днів, щоб висловити якісь прості ідеї через синтезатор мовлення. Я подумав: а може, для нього ще не запізно скористатися технологією
Інша група науковців в Університеті Дюка досягла аналогічних результатів на мавпах. Міґель А. Л. Ніколеліс і його команда вживили чіп у мозок мавпи. Чіп під’єднали до механічної руки. Спочатку мавпа безладно розмахує кінцівками, не розуміючи, як управляти механічною рукою. Однак за якийсь час такі мавпи вже вміють повільно керувати рухами механічної руки - наприклад, вони можуть схопити цією рукою банан. Вони можуть інстинктивно рухати цією рукою, не думаючи, так начебто ця механічна рука їхня власна. “Є деякі фізіологічні дані, які свідчать, що протягом цього експерименту мавпи відчувають сильніший зв’язок із цим роботом, ніж з власним тілом”, - каже Ніколеліс.4
Це також означає, що одного дня ми зможемо управляти механізмами самою лише думкою. Паралізовані зможуть таким способом керувати механічними руками й ногами. Наприклад, можливо, хтось зуміє з’єднати головний мозок людини безпосередньо з механічними руками й ногами, оминувши спинний мозок, і пацієнт знову зможе ходити. Крім того, це може стати основою технології, яка дасть нам змогу керувати світом лише силою розуму.
ЧИТАННЯ ДУМОК
Якщо мозок людини може керувати комп’ютером або механічною рукою, то, може, комп’ютер зможе читати думки людини без того, щоб вживлювати електроди їй у мозок?
Від 1875 року відомо, що дія мозку ґрунтується на електриці, яка проходить крізь його нейрони, від чого утворюються слабкі електричні сигнали. Ці сигнали можна виміряти електродами, які прикріплюють до голови пацієнта. Проаналізувавши електричні імпульси, зафіксовані цими електродами, можна записати нейронні коливання. Це називають електроенцефалограмою (ЕЕГ); ЕЕГ може фіксувати основні зміни в мозку, наприклад, коли він спить, а також різні настрої - хвилювання, злість тощо. Результат ЕЕГ можна вивести на комп’ютерний екран, і пацієнт може його побачити. За якийсь час пацієнт навчається пересувати курсор самою думкою. Нільс Бірбау- мер з Тюбінґенського університету вже навчив частково паралізованих людей друкувати таким методом прості речення.
Навіть виробники іграшок користуються цією технологією. Кілька компаній, що виготовляють іграшки, у тому числі
