Фізика майбутнього

радше десь наприкінці цього сторіччя з кількох причин.

По-перше, разючий поступ у сфері комп’ютерних технологій досі був зумовлений законом Мура. Цей поступ почне сповільнюватись і навіть може зовсім зупинитись близько 2020-2025 років, тож невідомо, чи ми можемо з якоюсь достовірністю планувати темпи розвитку комп’ютерів після цієї дати. (Докладніше про посткремні- єву епоху див. розділ 4.) У цій книжці я припустив, що комп’ютерна потужність зростатиме й надалі, однак повільніше.

По-друге, навіть якщо комп’ютер може проводити обчислення з фантастичною швидкістю (скажімо, 10¹⁶ обчислень за секунду), то це не обов’язково означає, що він розумніший за нас. Приміром, Deep Blue, комп’ютер для гри в шахи, який створила компанія IBM, міг аналізувати 200 мільйонів позицій за секунду і виграв у чемпіона світу. Але Deep Blue, попри всю його швидкість і обчислювальну потужність, не вміє робити більше нічого. Справжній інтелект, як ми вже дізнались, - це значно більше, ніж здатність прораховувати позиції в шахах.

Наприклад, аутисги-саванти здатні на дивовижні трюки з запам’ятовуванням і обчисленням. Проте їм складно зав’язати собі шнурівки, знайти роботу чи давати собі раду в суспільстві. Покійний Кім Пік - він був такий чудовий, що його незвичайне життя стало основою для фільму Людина дощу, - запам’ятав кожне слово у 12 000 книжок і вмів виконувати такі обчислення, які міг перевірити тільки комп’ютер. Однак його 1Q був 73, йому було складно підтримувати розмову і він потребував постійної сторонньої допомоги. Без допомоги батька він був здебільшого безпорадний. Іншими словами, надшвидкі комп’ютери майбутнього будуть схожі на аутистів-савантів - вони зможуть запам’ятовувати величезні обсяги інформації, але більше не вмітимуть майже нічого й будуть нездатні самостійно виживати в реальному світі.

Навіть якщо комп’ютери досягнуть обчислювальної швидкості мозку, вони все одно не матимуть необхідних програм, щоб діяти цілком самостійно. Досягнення обчислювальної швидкості мозку - це лише скромний початок.

По-третє, навіть якщо розумні роботи можливі, невідомо, чи робот може створити таку копію себе, яка була б розумнішою за оригінал. Математику самовідтворення роботів першим розробив математик Джон фон Нойманн, який винайшов теорію ігор і допоміг створити електронний комп’ютер. Він першим порушив питання про визначення мінімального числа вихідних умов, необхідних для того, щоб машина змогла створити копію самої себе. Однак він ніколи не порушував питання, чи може робот створити таку копію себе, яка була б розумнішою за нього. Фактично, саме значення слова “розумний” проблематичне, оскільки немає єдиного універсально прийнятого визначення цього слова.

Звичайно, робот міг би створити копію самого себе з більшою пам’яттю і більшою здатністю обробки даних, просто наростивши обчислювальні можливості й додавши чіпів. Але чи означає це, що ця копія розумніша, чи вона просто швидша? Наприклад, арифмометр у мільйони разів швидший за людину, він має значно більшу пам’ять і більшу швидкість обробки даних, але він аж ніяк не розумніший. Отже, інтелект - це щось більше, ніж просто пам’ять і швидкість.

По-четверте, хоч потужність комп’ютерного устаткування може зростати експоненціально, цього не скажеш про комп’ютерні програми. Комп’ютерне устаткування вдосконалювалось у результаті того, що на кремнієвій підкладці протравлювали щораз менші транзистори; тим часом програмне забезпечення абсолютно інакше - воно вимагає людини, яка мусить сидіти з олівцем і папером і писати програму. Це й є обмежувальний чинник — людина.

Програмне забезпечення, як і вся творча діяльність людини, розвивається стрибками - блискучі осяяння змінюються довгими періодами тяжкої, нудної праці й стагнації. На відміну від комп’ютерного устаткування, чия якість залежить безпосередньо від кількості транзисторів і зростає, як за годинником, програмне забезпечення залежить від непередбачуваної природи людської творчості й настрою. Тому всі прогнози стосовно стабільного експоненціального зростання комп’ютерної потужності треба уточнити. Ланцюг не може бути міцніший за свою найслабшу ланку, а найслабша ланка - це комп’ютерні програми, які пишуть люди.