- Тоді заходьте і грійтеся. Заходьте, комашня, - сказав велет.
Вони пішли за ним до вартівні. І хоч як жахливо позаду грюкнули, зачиняючись величезні двері, це невдовзі забулося, бо діти побачили те, про що мріяли ще від минулої вечері, - вогонь. І який вогонь! Здавалося, в ньому палають чотири чи п’ять дерев, а полум’я так, що неможливо було підійти ближче, ніж на кілька ярдів. Але всі посідали на кам’яну підлогу там, де пекло хоч трохи стерпно, та глибоко полегшено зітхнули.
- Отже, малий, - звернувся велетень-вар- товий до іншого, котрий сидів у глибині кімнати й витріщався на прибульців, аж мало очі йому з лиця не вистрибували, - нумо з цим посланням у Дім.
І він переказав усе, що йому сказала Джилл. Молодший велетень, ще раз вилупившись наостанок, грубезно зареготів та вийшов з кімнати.
- Ну що, Жабеня, - сказав Хмуротваневі Той Хто Відчинив Браму, - я бачу, ти потребуєш чогось підбадьорливого.
Він витяг чорну пляшку, дуже схожу на Хму- ротваневу, тільки удвадцятеро більшу.
- Гм, дай подумати, дай подумати, - забурмотів велет. - Я не можу дати тобі келих, бо ти втопишся. Дай подумати. Оця сільниця буде якраз. І не треба згадувати про це в Домі. Сюди весь час потрапляє столове срібло, але не з моєї вини.
Сільниця, яку велетень поставив біля Хму- ротваня на підлозі, була не зовсім схожа на наші, вужча й простіша за формою, тож з неї
вийшов чудовий келих. Діти чекали, що Хму- ротвань відмовиться пити, бо не довіряє велетням. Але той промурмотів:
- Трохи запізно думати про обережність, коли ми вже всередині, а двері замкнено.
Потім хитайболот нюхнув напій.
- Пахне непогано, - сказав він. - Але так не зорієнтуєшся. Краще переконатися, - і зробив маленький ковточок.
- Смакує теж непогано, - сказав Хму- ротвань. - Але може, то тільки спочатку. А що як розкуштувати?
Зробив більший ковток.
- А! - вигукнув він. - Але чи буде так смакувати весь час? - ще ковтнув. - Не здивуюся, якщо на дні виявиться щось гидке, - виголосив він та допив напій.
Хмуротвань облизав губи й зауважив, звертаючись до дітей:
- Це була перевірка, як ви розумієте. Якщо я зморщуся, або розпухну або перетворюся на ящірку чи щось іще, то ви знатимете, що брати від них нічого не можна.
