-  Ох, якби ж знати! - простогнала Джилл.

-  Я думаю, ми знаємо, - рішуче сказав Хмуротвань.

-  Хочеш сказати, що все піде нормально, якщо ми його розв’яжемо? - спитав Скрабб.

-  Навіть не уявляю, - відповів Хмуротвань. - Бачиш, Аслан же не сказав, що станеться. Він тільки пояснив Поул, що робити. Навіть не здивуюся, якщо хлопак прикінчить нас, щойно опиниться на волі. Але це не звільняє нас від обов’язку слідувати знакам.

Вони стояли та дивилися одне на одного палаючими поглядами. Це була бридка мить.

-  Ну що ж! - раптом сказала Джилл. - Давайте закінчувати з цим. Прощавайте всі...

Вони потисли руки. Зараз Лицар уже кричав криком, щоки його були в піні.

-  Нумо, Скраббе, - сказав Хмуротвань.

Вони обоє взяли мечі та підійшли до бранця.

-  В ім’я Аслана, - сказали обоє та почали ретельно перерізати пуги.

Щойно бранець опинився на волі, як одним стрибком перемахнув кімнату, схопив свого меча (який в нього завбачливо забрали й поклали на столі) та витяг його із піхов.

-  Спершу ти! - закричав юнак та накинувся на срібне крісло.

Меч у нього явно був відмінний: срібло він розтинав легко, наче мотузки, й невдовзі під ногами лицаря сяяло тільки декілька понівечених шматків. Коли крісло розломилося, з нього вибухло яскраве сяйво, пролунав тихий грім і кімнатою розлігся нудотний сморід.

-  Отак і лежи тут, мерзотне чаклунське знаряддя, - сказав парубок, - щоб твоя господиня не усадила на тебе іншу жертву.

Затим лицар озирнувся та став розглядати своїх рятівників. Щоб там не було не так з його обличчям, тепер це минулося.

-  Що? - заволав юнак, повертаючись до Хмуротваня. - Невже переді мною і справді стоїть хитайболот... справжній, живий, непідробний нарнійський хитайболот?

-  О, то ви все-таки чули про Нарнію, - зауважила Джилл.

-  Я що, забув про це, поки був під заклят- тям? - здивувався лицар. - Що ж, тепер все позаду, як і вся інша чортівня. Вже повірте мені, я чув про Нарнію, бо я Ріліян, Принц Нарнійський, а великий король Каспіян - мій батько.

-  Ваша Королівська Високосте, - сказав Хмуротвань, опускаючись на одне коліно (діти зробили так само), - ми прибули сюди винятково для того, щоб знайти вас.

Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

5

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату
×