- Мені й уві сні б не наснилося, що вона таке утне. Хоч я й вельми привабливий хлопак, чого вже там.
їхати верхи на кентаврі, це, поза сумнівом, велика честь (можливо, окрім Джилл і Юстаса на світі нема нікого, хто б її удостоївся), зате невелике задоволення. Бо ніхто, кому життя дороге, не насмілиться осідлати кентавра, а скакати на кентаврі охляп - справа нелегка, надто якщо ти, як-от Юстас, взагалі ніколи не вчився їздити верхи. Кентаври обходилися з ними ввічливо - на свій величний, милостивий, дуже дорослий манер, і поки вони легким чвалом мчали крізь нарнійські ліси, розповідали, не повертаючи голів, про властивості трав і коренів, про вплив планет, про дев’ять імен Аслана та їхні значення й про всякі такі речі. І хоч які наші мандрівники були потовчені, хоч як їм боліло, вони б віддали все, щоб знову здійснити цю поїздку: дивитися на галявини та пагорби, що виблискують просілим за ніч снігом, зустрічати кроликів, білок та птахів, які бажають тобі доброго ранку, знову вдихати повітря Нарнії та чути голоси її дерев.
Вони під’їхали до ріки, що вигравала яскравим синім потоком у світлі зимового сонця, значно нижче останнього мосту, й перевізник доправив їх баркою на інший берег. Перми і ником виявився хитайболот, бо в Нарії саме вони здебільшого пораються з різними водяними роботами, риболовлею та власне рибою. Далі мандрівники поїхали вздовж ріки південним берегом і невдовзі дісталися Кер-Паравела. Щойно вони наблизилися, як побачили той самий яскравий корабель, який постав перед їхніми очима, коли друзі вперше опинилися в Нар- нії. Він летів рікою, наче величезний птах. Весь почт знову зібрався на зеленій луці між замком і пристанню, щоб вітати короля Каспіяна. Ріліян, котрий змінив свій чорний одяг на пурпурового плаща, накинутого на срібну кольчугу, стояв одразу біля води, простоволосий, і був готовий зустріти свого батька. Біля нього в своєму віслючому возику сидів гном Трампкін. Діти зрозуміли, що пробратися до принца крізь такий натовп геть неможливо, та й, зрештою, почувалися вони трохи ніяково. Тож Джилл і Юстас попросили кентаврів потримати їх ще трохи на своїх спинах, щоб вони змогли побачити все, що відбуватиметься, понад головами придворних. Кентаври їм це люб’язно дозволили. '
На палубі корабля срібні труби заграли туш, моряки віддали швартовий, а пацюки (пацюки, що розмовляють, ясна річ) та хитайболоти швиденько закріпили його на березі й почали підтягати судно до пристані. Музики, яких не було видно за юрмою, заграли щось урочисте й тріумфальне. Невдовзі королевський галеон пришвартували, й пацюки приставили до борту трап.
Джилл чекала, що старий король одразу ж зійде на берег, але на кораблі чомусь зволіка- ли. Трапом спустився шляхетний пан з дуже блідим лицем та прихилив коліно перед принцем і Трампкіном. Вони троє кілька хвилин розмовляли, нахилившись впритул одне до одного, але ніхто не міг почути ані слова. Музики все ще грали, проте юрбою покотився неспокій. На палубі з’явилися четверо лицарів, які несли щось дуже повільним кроком. Коли вони стали спускатися по трапу, всі побачили, що це: на ношах лежав старий король, дуже блідий і нерухомий. Лицарі поставили ноші на землю. Принц упав на коліна й обійняв батька. Було видно, як король Каспіян звів руку, щоб благословити свого сина. Юрма привітально закричала, але вигуки ці були не зовсім щирими, бо кожен відчував, що справи кепські. Несподівано голова старого короля відкинулася на подушки, музика змовкла, й запала мертва тиша. Принц, все ще стоячи навколішки біля батька, припав до його грудей і заридав.
Натовп шепотівся і непокоївся. Тоді Джилл помітила, що всі, хто мав на собі капелюхи, очіпки, шоломи або каптури, скинули головні убори - Юстас разом з ними. Від замку полинув лопотливий, шурхотливий шум: поглянувши туди, Джилл побачила, як величезний стяг з золотим левом опускається до половини рейки. Після цього, повільно та безжально зазвучала музика: з риданням струн і невтішними схлипами ріжків плинула мелодія, що краяла серце.
Обоє дітей зіслизнули зі спин кентаврів (які цього навіть не помітили).
- Як би я хотіла опинитися вдома, - промовила Джилл.
