Вона була піддатлива, мов мокрий сніг. У неї давно вже не було власної волі.

- Люба моя, - пробурмотів я, дивлячись у водянисті очі. - Ви палаєте пристрастю. Ви у вогні. Ви моя. Я ваш. Я вас кохаю. Давно. Зараз. Ви знемагаєте. Ви хочете ласки - я дам вам ласку… Скоріше!

Очі її майже одразу втратили притомний вираз. Риси обличчя запливли, як запливає свічка. У моїх руках опинилась обм’якла лялька; закинувши її на плече, я безпомильно відшукав потайні двері.

…Певно, це був запасний альков - той самий, де Іл де Ятер віддавався незаконній втісі. Я спустив баронесу на широке ложе; стояла цілковита темрява, моя жертва була сліпа, тим часом як я її прекрасно бачив. У коричнюватих тонах нічного зору моя здобич здавалася не більше симпатичнішою, ніж за світла.

Жертва була обплутана моєю волею й помислити не бажала про опір. Більше того, навряд чи барон підозрював, яка сила темпераменту ховається в забитій душі його вірної жіночки; баронеса кликала мене в обійми, водночас намагаючись позбутися одягу - що було нелегко, зважаючи на відсутність покоївки.

Вона була не просто худа - кістлява. І впадинка між її ключицями була схожа на продавлений слід від качиної лапи.

Від неї пахло книжковим пилом.

Вона сяк-так упоралася з сукнею, а сорочку, судячи зі звуку, просто розірвала. Розширеними в темряві зіницями вона дивилася кудись через моє плече і простягала перед собою тремтячі худі руки:

- Прийдіть… друже мій… О-о-о…

Не діждавшись мене, вона розкинулась на ліжку і прийняла позу, яку, певно, вважала неймовірно спокусливою:

- Ну де ж ви… де ви…

Я знайшов у кутку канапу і сів, закинувши ногу на ногу.

- Де ж… мій жаданий… мій голубе…

Пауза затягувалась. Баронеса зминала постіль худющими ребристими боками. Я чекав.

- Прийди… мій любий…

Я важко зітхнув; відповіддю на моє зітхання був подих протягу, який приніс із собою запах гарячого воску.

Моя воля потроху відпускала баронесу; випустивши ще кілька хтивих стогонів, вона раптом замовкла. Сіла на ліжку; вираз млості на її лиці мало-помалу змінювався здивуванням:

- Ох… Де ви?

Наступної секунди на стелі спочивальні ліг жовтуватий відблиск.

Вы читаете Магам можна все
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату