Але я ж не знав наперед, що Іл її виявить! Знав би, так не наклав би замовляння “проти заліза”… Чи ні. Краще перестрахуватись, тому що розрубаний навпіл труп - це вже не маг, а сміття. Маг має бути живим, в усякому разі, поки в нього є така можливість…
І в боротьбі за своє життя маг має право на хитрощі.
- У чому я винна, Хорте?!
Я мовчав, погладжуючи ушкоджену руку.
- Ну нехай, - Ора втомлено зітхнула. - Добре… Кінець кінцем, я можу хоч зараз збирати речі й відправлятися додому. Певно, я зможу відшукати надступеневого мага, який зуміє захистити мене… від цього майстра камінчиків, якщо той справді мною зацікавиться. А найпевніше, його інтерес уже зійшов, я всього лише знаряддя, я йому не потрібна… Гаразд, я сьогодні поїду. Але поясніть мені, Хорте: що я такого зробила?
Я мовчав. Синьо-жовта пухлина спадала, піддаючись дії бальзаму на обліпиховій олії з бджолиною отрутою.
Ора сиділа переді мною, насуплена, без косметики й зачіски. Губи, раніше тонкі, тепер ображено надулись, непідфарбовані очі дивилися втомлено й зацьковано: цю юну нещасну жінку можна було прийняти за молодшу сестричку тієї гордовитої пихатої пані, з якою ми познайомилися колись у Клубі Кари.
- Ви все-таки мовчите, Хорте… Гаразд. Власне, дивно було б, якби… прощавайте.
Вона легко піднялася; дзвякнули одна об одну брязкальця на потертому чоловічому поясі.
У дверях вона обернулась:
- Вибачте за ту історію, зі тхорами. Мені не слід було… І за барона пробачте теж. Так, я спровокувала… я не думала, що вас це так зачепить. Якби ви… Коротше, якби я могла припустити, що ви здатні… ревнувати… Якби ви хоч натякнули… я ж знаряддя ваше, я вам навіть не друг! Чи варто було… втім, тепер однаково. Здоров’я вашій сові.
Вона вийшла; я посидів ще якийсь час, потім, покректуючи, піднявся і вийшов на ґанок.
Світало.
По дорозі, що вела в поле, віддалялася чорна пряма фігура з дорожнім саквояжем в опущеній руці.
“Загальновизнаним фактом є те, що центр магічної активності в призначених магів знаходиться в головному мозку, а в уроджених - у спинному; уроджені маги вважають цю гіпотезу образливою й дискримінаційною, проте на підтвердження її вказують численні лабораторні данні, експерименти й патологоанатомічні дослідження. Одним із наслідків цієї анатомічної особливості є навчальність призначених магів і принципова ненавчальність уроджених. Уроджений маг народжується зі своїм ступенем - звичайно, високим (другий, перший, надступеневий). Призначений маг вимушений тратити роки життя на навчання й тренування, зате має можливість переходити з нижчого ступеня на вищий - щоправда, всього життя рідко стає
