пониженої вразливості - адже це не режим повної невразливості, ви розумієте?

- Вас я з собою не кличу, - сказав я не без суму. - Якщо небезпека справді така велика…

Гороф сунув руку в кишеню. А коли витягнув, на долоні в нього лежав не один камінь, а два.

Я роззявив рота.

Гороф повільно перетнув кімнату. Підніс долоню до мого обличчя, щоб я міг краще роздивитись камені.

Інший кулон був теж яшмовий, темно-зелений, дуже красивого відтінку. На камені вгадувалось одне приплющене око, гачкастий ніс, як у сови, й одне неправильної форми вухо.

Хмарка чужої магічної сили.

Поряд задихала Ора - не витерпіла, прибігла поглядіти. Гороф був незворушний, мов фокусник, який щойно вразив ярмарок небаченим трюком.

- Так, - сказала Ора. - Це такий самий… Це звідти.

Гороф відповів спокійним поглядом людини, яка знає більше, ніж каже.

- Із кого ви зняли його? - спитав я глухо.

- Це мій, - після паузи сказав Гороф. - Це мій камінь.

- Ні, - швидко сказала Ора. - Неможливо. Ви надступеневий маг, він не міг викрасти вас, наче сільське дівчисько… і розпластати, як м’ясо… ой, пробачте.

Гороф не образився. Хоч Орині слова, я бачив, діткнули його; я уважно глянув на свою супутницю. За час нашого знайомства Ора не сказала й не зробила нічого випадкового; будь-яка необережна фраза мала смисл, будь-який нерозважливий, здавалося б, учинок мав логічне продовження…

Навіщо вона спробувала принизити Горофа?

Чи ця шпилька розрахована була на мене?

- Якийсь час тому, - тьмяно сказав Гороф, - незадовго до вікопомного королівського прийому… Мене викрали, Оро, ваша правда. Мене не було, як потім удалося встановити, чотири дні. Усього лише чотири дні! Передісторія була така: ми зі Смерічкою пішли перевірити сильця в лісі…

- Зі Смерічкою? - не втримався я.

Гороф нагородив мене похмурим поглядом:

- Так… У мене була… пасербиця. Дівчинка чотирнадцяти років, розумниця, тонка натура… геть одинока. Я прихистив її… як це сталося, сам не знаю. Вона жила в мене трохи менше як місяць, та мені здавалося, що… втім, неважливо. Того дня ми пішли перевіряти сильця… по дорозі мені стало погано. Я навіть подумав, що мене отруїли… Після цього була серія яскравих,

Вы читаете Магам можна все
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату