У вікна карети тарабанив дощ. Треба було щось робити - зв’язувати заклинанням вісь, або йти пішки, або ще що- небудь… Але я сидів, опустивши обличчя в долоні.
Якби пан Препаратор задумав розкрити мене - що б він побачив?
Що для нього людина? Кристал із тисячею граней, чи дерево з тисячею гілок, чи місто? Чи гра? Чи ліс? Чи ще щось, чого навіть я, надступеневий маг, не можу ніяк уявити?
Виразно бачу, як, надрізавши мою душу, він акуратно піддів би на скальпель одну з головних моїх властивостей…
І невдовзі я, потовстілий і подобрілий, з кулоном на шиї, з дружиною на шиї, з гуртом діточок знов-таки на шиї, сів би за стіл писати мемуари, а дітки шепотілися б, прикладаючи палець до губів: цить, тато пише…
Або ні. Я з’їхав би з глузду і лежав би живим поліном до самої смерті. Тому що властивість, яка заважає мені погладшати, одружитися й завести діточок, - це властивість, кажучи словами Горофа, - моя “несуча стіна”. Яку виламати - значить зруйнувати споруду, мою особистість, мене…
Я залишив її саму.
Нехай буде проклята наша зустріч! Я був сильний і вільний, мені і й на думку не спадало задуматись, чи правильно я живу, а чи не образив кого, а чи не через мене сталось те й оте…
А тепер я раб. Раб мертвої жінки, чужої жінки, напівзнайомої. Тому що варто мені заплющити очі - і стають перед очима поле, світанок, звіринка, що тікає від мене… Або баштан, жовті тіла динь, Ора із солом’яним волоссям, з губами в солодкому соку…
“Якби була у вас сова, я побажала б їй здоров’я”.
Тарабанив дощ.
Я вперше задумався: а чи не покарати самого себе, вирішивши всі питання заразом?
- Пані Шанталія найняла карету саме в нашій конторі, - поважно сказав Коршак-молодший. - Певно, на неї справила враження якість наших послуг, і наше ставлення до клієнтів, і…
- Вона збиралась до Північної Столиці? - перебив я.
Юнак здивувався. Напевно, він мав якісь свої уявлення про наш із Орою зв’язок. Напевно, він подумав, що я палаю з ревнощів - недарма такий хмурний, недарма такий понурий, недарма перебиваю за кожним словом…
- Так. До столиці. Куди й прибула за два дні. Кучер стверджує, що пані Шанталія була задоволена і поїздкою, і заїжджим двором, і обслуговуванням…
- Значить, вона прибула до Північної Столиці за два дні після мого… від’їзду?
