пагорбом услід.— Нині в Джунглях маємо іще
один Закон, Балу.
Старий ведмідь глибоко замислився, але нічо-
го не сказав.
Мауглі нечутно скрадався лісом навпростець,
щоб обігнати Балдео. Нарешті крізь кущі він
побачив старого з мушкетом на плечі: той трю-
хикав помалу по дводенному сліду.
Невдовзі Балдео підійшов до того місця, звід-
ки Акела почав заплутувати сліди. Тут Балдео
сів на землю, довго кашляв і бурчав, тоді почав
ходити то туди, то сюди, щоб знову натрапити
на слід. А в цей час спостерігачі були так
близько, що він міг би влучити в них камінцем.
Жоден звір не може прослизнути так непомітно,
як вовк, а Мауглі, якого вовки вважали дуже
незграбним, теж умів з'являтися і зникати, мов
тінь. Вони оточували старого з усіх боків, як
101
зграйка дельфінів оточує пароплав, що мчить
на всіх парах, при цьому розмовляли між
собою, бо їхня мова починається нижче низької
ноти, яку може почути людське вухо. На іншо-
му, протилежному кінці, буде найтонший писк
кажана, який багато хто з людей не вирізняє
зовсім. З цієї ноти починається розмова всього
