— А що було із засівом?
— Засіву не було,— відповів Хатхі.— Поля
більше ніколи не орали.
— А що сталося з людьми, які жили біля цих
полів? — спитав Мауглі.
Вони пішли.
— А житла, в яких спали люди?
— Ми розламали покрівлі, а Джунглі поглину-
ли стіни.
— А що було потім?
— Ми напустили Джунглі на п'ять сіл, і в цих
селах — і на землях, і на пасовиськах, і на
м'якій ріллі — не залишилося жодної людини.
Ось так були витоптані бхаратпурські поля, і це
зробив я з синами. А тепер скажи мені, Мауглі,
як ти дізнався про це? — спитав Хатхі.
— Мені сказав один чоловік, і я бачу, що
навіть Балдео не завжди бреше. Це було добре
120
зроблено, Хатхі, а наступного разу вийде ще
краще, бо керуватиме всім Людина. Ти знаєш
Людську Зграю, яка вигнала мене. Мешканці
села ледачі, дурні й жорстокі. Вони не повинні
тут більше жити. Я їх ненавиджу.
— А вбивати нікого не треба? Мої ікла поче-
рвоніли від крові, коли ми топтали поля у Бха-