121
за всіх нас. Ми ніхто в порівнянні з тобою —
сліпі цуценята, осиротілі лані, зламана гілочка
під ногою.
Багіра насмішила Мауглі тим, що порівняла
себе з осиротілою ланню, і він розреготався і
реготав так, що сльози виступили в нього на
очах, і ніяк не міг зупинитися, поки аж не
стрибнув в озеро, щоб отямитися.
А Хатхі і його троє синів тим часом розійшлися
мовчки в різних напрямках — на північ і на пів-
день, на захід і на схід. Вони йшли мовчки і за
два дні пройшли близько шістдесяти миль. Ко-
жен їхній крок, навіть порух хобота викликали
в Джунглях збудження. За ними пильно стежи-
ли кажан Манг, яструб Чіль, Мавп'яче Плем'я і
всі птахи. Зрештою слони захотіли їсти і мирно
паслися протягом тижня — в цьому вони схожі
на гірського удава Каа: вони нізащо не будуть
квапитися без потреби.
Десь через тиждень Джунглями пронеслася
чутка (невідомо хто її пустив), буцімто там і
отам — вода і харчі найсмачніші. Отож свині (а
вони підуть хоч на край світу, щоб добре попо-
їсти) рушили перші, за ними — олені, маленькі
лисиці, антилопи, дикі буйволи з боліт. Роз-
