жеш вполювати будь- яку дичину, але заради
того буйвола, що викупив тебе, ти не повинен
чіпати жодної худобини — молодої чи старої.
Такий Закон Джунглів.
І Мауглі слухався.
Він зростав сильним, як і будь-який хлоп'як,
котрий мимохідь засвоює все, що треба йому
знати, і дбав лише про їжу.
Мати Вовчиця попередила його, що Шер-Хана
треба стерегтися і що колись йому доведеться
вбити тигра. Вовченя — те запам'ятало б цю
пораду, а Мауглі забув, бо він був усе ж таки
хлопець, хоча й вважав себе вовком.
Акела став зовсім старим і немічним, а ку-
льгавий тигр хитро заприязнився з молоддю
Зграї. Шер-Хан підлещувався до вовченят, під-
бурював їх проти старого Акели, мовляв, як це
вони дозволяють верховодити якомусь облізло-
му вовкові і Людському жовторотику? «Це
правда,— ядучо всміхався Шер-Хан,— що
13
жоден із вас не сміє на Раді подивитися йому в
очі?» І молоді вовки злісно гарчали і наїжачу-
валися.
Багіра все це чула і попереджала Мауглі про
підступність Шер-Хана. Та той лише сміявся у
