лася в свої Джунглі, так і ти змушений будеш
зрештою повернутися до людей, до своїх
братів, якщо тебе не вб'ють на Раді.
— Але навіщо комусь убивати мене? — запи-
тав Мауглі.
— Подивись на мене,— сказала Багіра.
І Мауглі пильно глянув їй у вічі.
Велика пантера не витримала і відвернулася.
15
— Ось чому,— відказала пантера, і листя за-
шерхотіло у неї під лапою.— Навіть я не можу
дивитися тобі в очі, а я ж народилася серед лю-
дей і люблю тебе, Маленький Брате, інші ж
ненавидять тебе, бо не можуть витримати твого
погляду, бо ти виймаєш їм колючки із лап, бо ти
Людина.
— Я нічого цього не знав,— похмуро мовив
Мауглі і насупив густі чорні брови.
— Що говорить Закон Джунглів? Спочатку
вдар, а потім подавай голос. А ти безтурботний,
і вже з цього вони пізнають у тобі людину. То
будь же обачливий. Серце мені підказує, що
коли Акела промахнеться на полюванні (а йому
все важче ловити здобич) — вовки перестануть
слухатися і його, і тебе. Вони зберуть на Скелі
