мчать навпростець крізь Джунглі, і все, що
трапляється їм на шляху, збивають з ніг і рвуть
на шматки. Хоча Руді Собаки менші за вовків і
не такі розумні, як вовки, проте вони дуже си-
льні і їх буває дуже багато. Коли їх набирається
близько сотні, вони називають себе Зграєю,
тоді як і сорок вовків — це вже справжня Зграя.
У своїх мандрах Мауглі побував у трав'яни-
стих нагір'ях Декана і бачив, як ці люті пси
спали, бавилися і чухалися посеред ям і чага-
рників, що слугували їм лігвами. Він зневажав і
ненавидів Рудих Собак за те, що від них пахло
не так, як від вовків, і за те, що в них між
пальцями росте шерсть, тоді як у Мауглі і його
друзів ноги гладенькі. Однак він знав — Хатхі
розповів йому про це,— яка це страшна сила,
зграя диких псів. Хатхі і сам поступається їм
дорогою, бо поки всіх собак не переб'ють або
дичини не стане мало, вони біжать уперед і
вбивають усе живе на своєму шляху.
Акела теж знав дещо про цих диких псів. Він
спокійно сказав Мауглі:
— Краще померти разом із Зграєю, аніж само-
му, без ватажка. Це буде добре полювання, і
для мене — останнє. Але ти — Людина, і в тебе
