ще багато ночей і днів попереду, Маленький
Брате. Іди на північ, сховайся там, і якщо хтось
158
із вовків лишиться живий, він принесе тобі
звістку про нашу бійку.
— Не знаю тільки,— сказав Мауглі без посмі-
шки,— чи піти мені в болота і ловити там дрібну
рибу і спати на дереві, чи прохати допомоги у
мавп і гризти горіхи, поки Зграя битиметься
внизу.
— Ця битва буде не на життя, а на смерть,—
сказав Акела.— Ти ще не знаєш цих рудих
убивць. Навіть Смугастий...
— Аува! Аува! — гукнув Мауглі ображено.—
Одного смугастого злодія я вбив. А тепер
послухай: жили-були Вовк і Вовчиця, мої бать-
ки, а ще жив старий сірий Вовк (не надто му-
дрий, він нині побілів), котрий був для мене
батьком-матір'ю. І тому,— він підвищив голос,—
я кажу: коли собаки прийдуть, якщо тільки
вони прийдуть,— Мауглі і Вільний Народ полю-
ватимуть разом. І я присягаюся буйволом, що
викупив мене, я кажу,— і нехай чують мої сло-
ва річка і дерева і запам'ятають їх, якщо я забу-
ду,— ось цей мій ніж буде зубом Зграї. Здає-
