Мауглі відсунувся, щоб той міг бачити роз-
простерте тіло Акели.
— Доброго полювання! — мовив Пхао, наче
183
Акела міг його почути, а потім обернувся і
через своє закривавлене плече крикнув:
— Вийте, собаки! Сьогодні помер Вовк!
Зате з усієї зграї Рудих Собак з Декана, котрі
пишалися тим, що ніщо живе не може їх спини-
ти, жоден не повернувся до Декана, щоб роз-
повісти всім, якої жахливої поразки вони за-
знали.
184
ВЕСНЯНЯНИЙ ГІН
Через рік після великої битви з Рудими
Собаками і смерті Акели Мауглі виповнилося сі-
мнадцять, хоч на вигляд він здавався старшим.
Він багато рухався, добре їв, а коли йому було
жарко, купався. Через те він виріс високий на
зріст і став дуже сильний. Коли йому треба було
пильно оглянути далекі лісові стежки, він міг
півгодини висіти, тримаючись рукою за гілку.
Хлопець міг спинити на всьому скаку молодого
оленя і повалити його набік, ухопивши за роги.
Міг навіть збити з ніг великого вепра з півні-
чних боліт. Мешканці Джунглів боялися раніше
