дружбу, але я буду милосерднішим од вас.
Обіцяю, що коли я стану своїм серед людей, то
не зраджу вас, як ви зрадили мене. Між нами,
вовками однієї Зграї, не буде війни. Але за
мною — іще борг.
Мауглі підійшов до Шер-Хана і ухопив його за
шию. Багіра на всяк випадок теж підвелася.
— Устань, злодюго, коли з тобою говорить
Людина!
Шер-Хан притис вуха до голови — гарячий
дрюк був уже зовсім близько.
— Цей скотовбивця нахвалявся вбити мене...
Так на ж тобі, на! Отак ми б'ємо вас, коли стає-
мо людьми!
Він бив Шер-Хана по голові дрючком, і тигр
стогнав у смертельному страхові.
22
— Тьху! Тепер іди геть, обсмалена кішко! Та
пам'ятай: коли я наступного разу прийду на
Скелю Ради, на моїх плечах буде твоя шкура. І
ще одне. Ви не вб'єте Акелу — я цього не до-
зволю. Ну, чого сидите, дурні пси? Геть, геть
звідси!
Мауглі сипав удари направо й наліво, вовки
розбігалися із виттям, шерсть на них димілася.
