повідає ведмедеві свій урок. Хлопчик бігав, ла-
25
зив по деревах, так само добре, як і плавав.
Балу навчав його всім лісовим таємницям: як
відрізнити гнилий сучок від міцного; як ввічли-
во поводитися із дикими бджолами; що сказати
кажанові Мангу, якщо потривожиш ненароком
його сон удень; як заспокоїти водяних змій у
затоці. Лісові мешканці не люблять, щоб їх три-
вожили, і кожен ладен тієї ж миті накинутися на
непроханого гостя. Мауглі вивчив і мисливський
Поклик Чужака (це коли раптом опинишся в не-
знайомому місці): «Дозвольте мені пополювати
тут, бо я голодний». Але треба діждатися від-
повіді: «Роби це заради потреби, а не для
забавки».
Бачите, скільки всього слід було засвоїти
Мауглі! Багіра його іноді жаліла.
— Він такий іще маленький! Хіба може його
голівка вмістити всю твою науку?
А хіба в Джунглях на це зважають? Хіба зайве
знати, як треба поводитися, щоб тебе не вбили?
Отож! Значить, потрібні йому всі мої уроки.
Іноді й запотиличника дам, це теж йому на
користь.