попередження!
У Каа не було отруйних зубів — він навіть
зневажав отруйних змій за боягузтво,— вся
його сила була в м'язах, і коли він обвивав ко-
гось своїми могутніми кільцями, то це був кі-
нець.
— Вдалого полювання! — гукнув Балу, сідаю-
чи на задні лапи.
Каа недочував і не одразу розпізнав прибу-
льців. Про всяк випадок він нагнув голову,
приготувавшись до кидка.
— Ого, Балу! І Багіра тут? Доброго полювання
нам усім. Що ви тут робите? Декому не завади-
ло б пообідати. Чи нема поблизу дичини, лані
або хоч козеняти? Усередині в мене порожньо,
як у пересохлому колодязі.
— Ми саме полюємо,— недбало докинув Балу.
— А можна мені піти з вами? — спитав Каа.—
Цілісінький день я вистежую лісові стежки, а
вночі сновигаю в хащах. Тьху! Ліс нині вже не
той, яким був у мої молоді літа. Саме гнилля та
сухе суччя!
— А може, це ти надто обважнів?
35
— Авжеж, я таки великий, то правда,— від-
повів Каа не без гордощів.— Але й молоді
