князівських дружин. Купол її провалився, але
мармурові стіни ажурної роботи лишилися цілі.
Чудове різьблення, біле, мов молоко, і легке,
мов мереживо, прикрашали агати, сердоліки,
яшма і лазурит, а коли над пагорбом зійшов
місяць, густі тіні лягли на мармур оксамитовими
візерунками.
Ображений, голодний і сонний Мауглі проте,
не міг утриматися від сміху, коли мавпи почали
на різні голоси запевняти його, які вони мудрі,
сильні і добрі і як це нерозумно, що він хоче їх
полишити.
— Ми великі! Ми сильні! Ми найдостойніші!
Зараз ми тобі розкажемо, які ми чудесні, щоб ти
передав наші слова Народу Джунглів - і щоб
вони нас нарешті помітили.
Хіба з ними варто було сперечатися? Мауглі
мовчки слухав, кивав головою, і в його голові
паморочилося від цього збіговиська.
42
«Може, це шакал Табакі їх усіх перекусав і
вони показилися? — думав він.— Невже вони
ніколи не сплять? Ось зараз місяць зайде за
хмару, і може, я встигну втекти. Як <н стоми-
вся!»
