кнув:
— До водоймища, Багіро! Пірнай у воду!
Багіра почула його. Мауглі живий! Це подеся-
терило її сили. Вона відчайдушно прокладала
собі дорогу до води. І тут біля зруйнованої стіни
гучно пролунав бойовий клич Балу:
— Багіро! Я тут! О, начувайтеся, підлі створін-
ня!
44
Ведмідь, сопучи, заліз на терасу, згріб у лапи
стільки ворогів, скільки міг захопити, потім
посипалися розмірені удари — ляп-ляп- ляп! —
ніби било гребне колесо по воді. Потім — шум
падіння і сплеск. Це означало, що Багіра ді-
сталася води! Мавпи туди не посміють лізти.
Пантера лежала у воді, вистромивши голову, і
жадібно хапала ротом повітря, а мавпи скажено
стрибали на місці, готові накинутися на неї як
тільки вона висунеться з води. Збагнувши це,
Багіра вирішила гукнути на допомогу Каа, виго-
лосивши Слово Отруйного Племені:
— Ми з вами — однієї крові, ви і я!
Навіть Балу дуже здивувався, почувши, що
горда чорна пантера просить підмоги.
Каа, який останнім тікав від мавп, щойно про-
ліз через стіну і гепнувся об землю з такою си-
