по коліно в бурунах шаленого потоку, пити
покрадьки, напруживши всі м'язи для відчайду-
шного стрибка, а потім повалятися в піску і
повернутися із мокрою мордою і повним
черевом до зграї — надзвичайно приємно оле-
нятам з куцими ріжками саме через те, що бу-
дь-якої миті вони можуть опинитися в зубах
Багіри або Шер-Хана.
Але тепер ця гра життям закінчувалася, і ме-
шканці Джунглів, голодні і виснажені, товпили-
ся на березі всі гуртом: тигри, ведмеді,
буйволи, кабани... Вони жадібно хлебтали
перебовтану брудну воду і довго стояли, не в
змозі зсунутися з місця.
Олені й кабани даремно шукали цілий день
щось поживніше за якусь зів'ялу стеблину,
буйволи вже не могли знайти прохолоди в му-
льких заводях, а на полях усе геть висохло. Змії
76
втекли з Джунглів ближче до річки в надії спі-
ймати дивом вцілілу жабку. А коли дикий вепр
зачіпав їх своїм рилом у пошуках їстівного,
вони, схожі на скручене мотуззя, навіть не ку-
салися. Річкових черепах давно переловила хи-
тра Багіра, риби глибоко зарилися в твань. І ті-
