77
спину, хлопче.
— Тепер не час кататися. Я ще можу тримати-
ся на ногах, хоча ми з тобою мало схожі на
вгодованих бичків.
Багіра скоса поглянула на свій вгіалий бік і
буркнула:
— Учора вночі я зарізала вола в ярмі. Якби
він був вільний, я б не посміла напасти на ньо-
го. Bay!
Мауглі засміявся.
— сміливі мисливці ми з тобою! Я ось наловив
личинок.
І вони з Багірою спустилися сухими і ламкими
чагарями ближче до річки, на обмілину.
— Ця вода довго не втримається,— підійшов
до них Балу,— погляньте на той берег!
Дальній берег геть витоптали олені й кабани,
що сновигали по запилюченій жорстві. На всіх
стежках було повно звірів, котрі поспішали до
води. Чутно було, як лані та оленята фиркають
і кашляють, задихаючись від дрібної куряви, що
78
хмарою нависала над урочищем.
У верхів'ї, коло тихої заводі, що огинала Ске-
лю Миру, стояв дикий слон Хатхі зі своїми си-