вивчитися жувати гілля.
— Нам би цього хотілося те-е-ж! — промекало
молоденьке оленя.
79
При цих словах усі звірі не втрималися від
сміху, навіть слон Хатхі мимоволі всміхнувся, а
Мауглі, котрий зостався в теплій воді, зареготав
і збив ногами піну.
— Добре сказано, Маленькі Ріжки! — муркну-
ла Багіра.— Коли Перемир'я скінчиться, я про
це згадаю.— І вона почала пильно вдивлятися в
темряву, щоб пізнати оленя при зустрічі.
Загальне пожвавлення охопило всіх. Свині,
хрюкаючи, прохали потіснитися; буйволи му-
кали, перемовляючись на мілині; олені скаржи-
лися одне одному, що вкрай збилися з ніг у
пошуках їжі; хтось із них запитував у хижаків з
протилежного берега, чи не чували чогось вті-
шного, але новини були нікудишні, а спекотний
вітер жужмив над водою сухе листя та галуззя.
— І люди теж умирають за плугом,— сказав
молодий олень.— Увечері я бачив трьох, вони
лежали нерухомо, а поруч — їхні буйволи.
Скоро й ми отак упадемо й не встанемо.
— Ріка зміліла ще дужче. Вчора було більше
